Для лікування набряклості нижніх кінцівок часто призначають сечогінні препарати. До лікарських засобів даного напрямку відноситься Діувер. Інструкція по застосуванню відзначає, що цей медикамент є так званим «петлевим» диуретиком. Механізм його дії досить складний і зрозумілий тільки вузьким фахівцям з медичною освітою. Основний діючий компонент ліки - торасемід. Ця речовина знижує в клітинах осмотичний тиск рідини шляхом придушення всмоктування іонів натрію і води. Крім того, даний препарат запобігає розростання патологічних тканин (фіброз) і покращує здатність серцевого м'яза до розслаблення (діастолічну функцію). За механізмом свого впливу торасемід можна порівняти з досить поширеним сечогінним засобом фуросемідом, однак Діувер має більш тривалий період дії і запобігає ризику розвитку гіпокаліємії.

Показанням до застосування даного медикаменту є набряки різного походження, в тому числі виникають при захворюваннях легенів, нирок і печінки, а також при хронічній серцевій недостатності. Крім того, Діувер нерідко призначають при артеріальній гіпертензії.

Фармацевтичні компанії випускають це сечогінний засіб у формі таблеток. Препарат приймають після прима їжі, один раз в день. Початкова рекомендована доза - 5 міліграмів. У разі необхідності лікар може збільшити дозування до 20 - 40 міліграмів. Під час прийому ліків необхідно контролювати рівень глюкози людям, страждаючим цукровим діабетом. При тривалому використанні Діувера потрібно також регулярно перевіряти рівень електролітів, ліпідів, сечової кислоти, креатиніну.

Діувер має велику кількість протипоказань до застосування. Не можна приймати це сечогінний засіб при гіповолемії, гіпокаліємії, гіпонатріємії, анурії, ниркової недостатності, алергії на препарати, які відносяться до групи сульфаніламідів. Заборонено прийом медикаменту при підвищеному вмісті в складі сечі уратів, гіпертрофічній кардіоміопатії, гострому гломерулонефриті, інтоксикації глікозидами, а також при непереносимості лактози. Крім того, слід відмовитися від застосування даного ліки жінкам у період вагітності, годуючим матерям і молодим людям, які не досягли 18-річного віку.

Також досить великий список побічних ефектів, які можуть виникнути при прийомі препарату Діувер. Інструкція по застосуванню зазначає, що негативні прояви розвиваються вкрай рідко, але все-таки іноді зустрічаються. До них відносяться алергічні реакції (свербіж шкіри), порушення слуху, гематурія, олігурія, аритмія, падіння артеріального тиску, головний біль, індивідуальна непереносимість компонентів, що входять до складу медикаменту. Спільний прийом Діувера з глюкокортикостероїдами та проносними препаратами може викликати підвищене виведення калію. Також цей діуретик знижує ефективність протидіабетичних засобів.

Безумовно, Діувер допомагає впоратися з набряками, але це не панацея від виниклих в організмі проблем з водним балансом. Крім медикаментозного лікування, слід дотримуватися і підтримувати дієти, що виключає надмірне споживання солі. Продукти з низьким вмістом натрію зменшать затримку рідини, знизивши навантаження на печінку, нирки і серцево-судинну систему.

Незважаючи на численні протипоказання і побічні ефекти, лікарський препарат Діувер вважається ефективним лікувальним засобом, що усуває набряки різної етіології. Будьте здорові!

Загальновідомо, що практично кожне захворювання супроводжує запальний процес. Причому досить часто при цьому присутній больовий синдром. Як правило, для зняття запалень застосовують нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), а для усунення болю анальгетики. Але існують ліки, які здатні одночасно зняти біль і запалення. До їх числа відноситься Нейродікловіт. Інструкція по застосуванню характеризує даний препарат, як засіб комплексного впливу.

Цей медикамент володіє як протизапальні, так і болезаспокійливими властивостями. Діючими речовинами Нейродікловіта є диклофенак натрію, ціанокобаламін, піридоксину гідрохлорид, тіаміну гідрохлорид.

Диклофенак, крім зняття больових відчуттів і усунення запального набряку, надає також жарознижуючу дію. Вхідний до складу препарату тіамін (вітамін В1) бере активну участь у жировому, білковому, вуглеводному обміні. У свою чергу піридоксин (вітамін В6) відіграє важливу роль в метаболізмі амінокислот, роблячи позитивний вплив на роботу центральної та периферичної нервових систем. Нарешті, без цианокобаламина (вітаміну В12) не обходиться цілий ряд біохімічних процесів, що протікають в організмі людини: обмін ліпідів, вуглеводів, амінокислот, синтез білка і нуклеїнових кислот. Комбінація диклофенаку і вітамінів групи В забезпечує подвійний аналгетичний і протизапальний ефект.

Показаннями до застосування Нейродікловіта є запальні захворювання ЛОР-органів (отит, тонзиліт, фарингіт), суглобів і хребта (остеоартроз, ревматоїдний і ревматичний артрит, хронічний поліартрит, анкілозуючий спондиліт). Даний медикамент призначають при гострому подагричний артрит, невритах і невралгіях (ішіас, люмбаго, шийний синдром), гінекологічних хворобах (аднексит, альгодисменорея), при больовому синдромі після стоматологічних та оперативних втручань.

Ліки призначені для внутрішнього прийому. Розжовувати капсулу не потрібно, зате слід запивати її великою кількістю води. Згідно з інструкцією, на початку лікування препарат приймають по одній капсулі 3 рази на день, потім переходять на підтримуючу терапію - 2 рази на добу. Звичайно, в кожному окремому випадку індивідуальну дозування і курс лікування визначає лікар залежно від тяжкості захворювання.

Протипоказання до прийому Нейродікловіта наступні: порушення кровотворення, ерозивно-виразкові ураження органів травлення, що супроводжуються кровотечею, бронхіальна астма, внутрішньочерепні крововиливи, вагітність, лактація, дитячий вік, непереносимість компонентів препарату.

Нейродікловіт має великий список побічних ефектів. Наприклад, з боку шлунково-кишкового тракту можливі нудота, метеоризм, абдомінальні болі, запор, поява у калі крові. З боку нервової системи можуть спостерігатися запаморочення, дратівливість, депресія, відчуття страху, жахливі сновидіння, дезорієнтація. З боку органів чуття - порушення смаку, зору, слуху.

У деяких випадках прийом Нейродікловіта негативно позначається на шкірних покривах, з'являються висипання (кропив'янка), токсичний дерматит, мелкоточечние крововиливи. Не залишається осторонь сечостатева система, можуть виникнути ниркова недостатність, гематурія, олігурія, протеїнурія. На органи кровотворення також впливає прийом даного медикаменту, яке деколи виражається в анемії, тромбоцитопенії, лейкопенії, агранулоцитозе. Деякі пацієнти скаржаться на який переслідує їх набряк гортані, бронхоспазм, сильний кашель. Крім того, побічні явища можуть виникнути з боку серцево-судинної системи - екстрасистолія, підвищення артеріального тиску.

Також слід звернути увагу на особливі вказівки до прийому препарату Нейродікловіт. Інструкція по застосуванню вказує, що необхідно регулярно контролювати стан функції нирок, печінки, периферичної крові, проводити аналіз калу на присутність у ньому крові. При прийомі ліків слід відмовитися від будь-якої діяльності, пов'язаної з підвищеною увагою. Несумісний прийом препарату і вживання алкогольних напоїв.

Таким чином, враховуючи велику кількість побічних ефектів, приймати Нейродікловіт слід тільки за рекомендацією лікаря і під його наглядом і контролем. Тому медикамент відпускається в аптеках строго за рецептом. Тим не менш, Нейродікловіт зарекомендував себе, як ефективний протизапальний і знеболюючий препарат. Будьте здорові!

Активною речовиною в даному ліках виступає екстракт сухих плодів рослини верболозу звичайного. Препарат випускається в двох формах: у вигляді таблеток (вміст активної речовини становить 3-5мг), а також у вигляді приймаються всередину крапель (100 г ліки містять 200-300 мг активної речовини). Допоміжними речовинами в цьому натуральному рослинному препараті є: крохмаль картопляний, целюлоза мікрокристалічна, повідон, магнію стеарат і лактозимоногідрат.

Слід ознайомитися також з показаннями до застосування ліків Циклодинон. Даний медикамент призначається при порушеннях менструального циклу, при яєчникової недостатності, передменструальному синдромі, Мастодон, порушеннях вироблення жіночих гормонів і дисменореї.

Говорячи про прийом медикаментозного препарату, а також його дозуваннях, слід знати що у формі розчину Циклодинон слід збовтати перед застосуванням і приймати раз на день по 30-40 крапель, розведених в 100 мл води. Таблетки Циклодинон також приймаються перорально по 1 таблетці раз на день, не розжовуючи. Прийом засоби слід продовжувати протягом двох-трьох тижнів після зникнення симптомів і поліпшення стану. Згідно з інструкцією із застосування для досягнення позитивного ефекту варто щодня приймати препарат протягом трьох місяців.

Потрібно відзначити, що інформації про передозування лікарського засобу інструкція із застосування не має. Говорячи ж про побічні ефекти Циклодинону, потрібно зазначити, що цей медикамент рідко дає реакцію на організм. Рідкісні побічні ефекти проявляються у вигляді алергічних реакцій, наприклад, кропив'янки, свербежу та набряків. Є також інформація про поодинокі випадки появи галюцинацій, психомоторного збудження і проявів спутаного свідомості. Якщо протягом прийому ліків пацієнт починає відчувати загальну слабкість, больові відчуття в грудях і депресію, варто звернутися до лікаря.

Розглядаючи протипоказання медикаменту Циклодинон, інструкція із застосування вносить ясність, що цей лікарський засіб не можна застосовувати вагітним жінкам, годуючим матусям, а також особам з непереносимістю екстракту сухих плодів верболозу і інших компонентів ліки.

Потрібно також розуміти, що в даному засобі міститься лактоза, а це може стати причиною появи діареї або больових відчуттів в шлунку. Окрім іншого, препарат не рекомендують використовувати в період лікування хронічного алкоголізму. Будьте завжди здорові!

Ботфорти від варикозу

Дані пристосування зовні нагадують спеціальні труби, які щільно облягають ноги хворого від колін до щиколоток. Виконані вони зі спеціального компресійного трикотажу, що дозволяє зменшити тиск в нижніх кінцівках. Такі ботфорти фахівці розглядають швидше як допоміжний засіб при боротьбі із захворюванням, що надає допомогу при радикальної терапії.

Медикаменти від варикозу

До консервативному лікуванню цієї недуги, насамперед, варто віднести застосування медикаментів, а значить мазей і таблеток, які, нарівні з компресійним трикотажем, є превентивними заходами, що доповнюють основне лікування.

В основну групу засобів для лікування розширення вен входять флеботонікі, тобто медикаменти, які надають на стінки кровоносних судин тонізуючу дію. А адже тонус венозних стінок відіграє визначальну роль у розвитку цієї патології. До того ж флеботонікі зменшують відчуття важкості в ногах і вираженість набряку. Найбільш ефективними засобами є: Детралекс, Антістакс, Гінкор, Цикло-3 і Гіосмін. Причому випускаються такі ліки в таблетках, у вигляді гелів або мазей.

Крім цих коштів при варикозі призначають коагулянти і дезагреганти. Такі медикаменти покликані розріджувати кров, перешкоджаючи тим самим утворенню тромбів. Такі ліки мають найкращі відгуки осіб, які перенесли захворювання.

Гелі від варикозу

З гелів, що застосовуються при лікуванні даного захворювання, найбільш ефективними є ті, в чиєму складі присутній екстракт чаги, що сприяє відновленню стану шкіри і ефективно знімає набряки, гепарин, який полегшує кровотік за допомогою поліпшення мікроциркуляції крові, екстракт кінського каштана, що підвищує тонус стінок судин, а також троксерутин, що знімає запалення і купірує больовий синдром. Користь хворому принесе також японська софора, що зменшує ламкість судин, лісовий горіх, який володіє антиварикозного властивістю і гінко білоба, яке фахівці вважають активатором кровообігу, створеним природою.

Бинти при варикозі

Більшості хворих з варикозним розширенням вен лікарі радять бинтувати ноги спеціальними еластичними бинтами. Однак даний метод має недолік, що полягає в тому, що не кожна людина володіє навичками бинтування, а тому ризикує завдати більшої шкоди своїм ногам, перебинтувати їх занадто туго або ж дуже слабо. Крім того, в теплу пору року, бинти можуть викликати чималий дискомфорт, оскільки ноги, найчастіше, потіють і сильно сверблять. Більше того, еластичні бинти часто сповзають, а значить їх регулярно доведеться перебинтовувати.

Інші кошти від варикозу

Фахівці від медицини кажуть, що найкращі засоби від варикозу допомагають тільки при комплексному підході, а значить не варто відмовлятися від запропонованих лікарем лікувальних ванн для ніг, контрастного душу, а також фізичних вправ. Тільки комплексна терапія дає позитивний результат, дозволяючи жити комфортно і радіти здоров'ю ніг. Бережіть себе!

Суть захворювання

Така аномалія зору, як дальтонізм або нездатність розрізняти кольори, в природі зустрічається вкрай рідко. Діагностується це захворювання приблизно у 7-8% чоловіків і у 1% жінок. Причому існує дві причини появи дальтонізму - спадкова причина і набутий дальтонізм. Спадкова причина криється в генетичному дефекті X-хромосоми, а тому цього недугу в більшості своїй схильні саме чоловіки. Якщо говорити про набутий захворюванні, то причиною колірної аномалії може стати пошкодження зорового нерва або сітківки ока. У цьому випадку дальтонізм зустрічається з однаковою частотою і у жінок, і у чоловіків.

Симптоми захворювання

Потрібно сказати, що діагноз «дальтонізм» зовсім не означає, що людина бачить весь світ у чорно-білому кольорі. За відмінність квітів в мозку відповідають три типи нервових клітин. У зв'язку з цим захворювання можуть відрізнятися:

• протанопия - червоний колір зливається з коричневим, а зелений з сірим;
• дейтеранопія - зелений колір змішується із зеленим або помаранчевим, а червоний - з відтінками коричневого або зеленого;
• трітанопія - хворий не розрізняє фіолетовий колір, а всі предмети сприймаються пофарбованими в червоний або зелений;
• монохромазія - пошкодження всіх трьох типів нервових клітин, що свідчить про повної колірної сліпоти.

Діагностика захворювання

Визначити або виключити розлад кольоросприйняття фахівець в галузі офтальмології може без особливих проблем. Для цього у всьому світі використовується спеціальний тест Ішіхара. Він являє собою серію картинок, які містять безліч плям різних кольорів. Деяка кількість цих плям відрізняється за кольором, утворюючи певну букву алфавіту або цифру. Людина, у якої немає проблем з розходженням квітів, без особливих проблем назве офтальмолога зображення на картинці. А ось дальтонік зробити цього просто не зможе.

Велике схожість з попереднім методом діагностики мають і спеціальні поліхроматичні таблиці Рабкина. Такі таблиці з самого дитинства бачив кожен житель пострадянського простору, проходячи тест на цветовосприятие. Від тесту Ішіхара ці таблиці відрізняються яскравістю відтінків кружечків, пофарбованих у різний колір. В іншому ж методики виявлення дальтонізму схожі.

Перевірка зору на дальтонізм може проходити за допомогою FALANT-тесту. Для його проведення обстежуваних осіб просять визначити колір розташованого далеко маяка. При цьому одночасно включаються два ліхтарі, пропонуючи пацієнтові назвати той колір, який він бачить.

У рідкісних випадках використовується метод Гольмгрена, при якому проходить обстеження пацієнтові пропонується розкласти по трьох основних кольорів мотки вовняних ниток.

В арсеналі офтальмологів є прилади, що дозволяють виявити аномалію кольоросприйняття. До них можна віднести аномалоскопа Нагеля, спектроанамалоскоп Рабкина, апарати Ебнея або Гіренберга.

Лікування захворювання

Необхідно визнати, що в наш розвинений століття лікування цього захворювання не існує. Часом у засобах масової інформації з'являється висловлювання про те, що вчені провели успішні випробування з впровадження необхідних генів у клітини сітківки ока. Однак повністю довіряти даним заявам не варто, а тому людям з дальтонізм необхідно вчитися жити з цією особливістю і сподіватися, що в найближчому майбутньому панацея від цієї аномалії все ж з'явиться. Бережіть свої очі!

Ботфорти від варикозу

Дані пристосування зовні нагадують спеціальні труби, які щільно облягають ноги хворого від колін до щиколоток. Виконані вони зі спеціального компресійного трикотажу, що дозволяє зменшити тиск в нижніх кінцівках. Такі ботфорти фахівці розглядають швидше як допоміжний засіб при боротьбі із захворюванням, що надає допомогу при радикальної терапії.

Медикаменти від варикозу

До консервативному лікуванню цієї недуги, насамперед, варто віднести застосування медикаментів, а значить мазей і таблеток, які, нарівні з компресійним трикотажем, є превентивними заходами, що доповнюють основне лікування.

В основну групу засобів для лікування розширення вен входять флеботонікі, тобто медикаменти, які надають на стінки кровоносних судин тонізуючу дію. А адже тонус венозних стінок відіграє визначальну роль у розвитку цієї патології. До того ж флеботонікі зменшують відчуття важкості в ногах і вираженість набряку. Найбільш ефективними засобами є: Детралекс, Антістакс, Гінкор, Цикло-3 і Гіосмін. Причому випускаються такі ліки в таблетках, у вигляді гелів або мазей.

Крім цих коштів при варикозі призначають коагулянти і дезагреганти. Такі медикаменти покликані розріджувати кров, перешкоджаючи тим самим утворенню тромбів. Такі ліки мають найкращі відгуки осіб, які перенесли захворювання.

Гелі від варикозу

З гелів, що застосовуються при лікуванні даного захворювання, найбільш ефективними є ті, в чиєму складі присутній екстракт чаги, що сприяє відновленню стану шкіри і ефективно знімає набряки, гепарин, який полегшує кровотік за допомогою поліпшення мікроциркуляції крові, екстракт кінського каштана, що підвищує тонус стінок судин, а також троксерутин, що знімає запалення і купірує больовий синдром. Користь хворому принесе також японська софора, що зменшує ламкість судин, лісовий горіх, який володіє антиварикозного властивістю і гінко білоба, яке фахівці вважають активатором кровообігу, створеним природою.

Бинти при варикозі

Більшості хворих з варикозним розширенням вен лікарі радять бинтувати ноги спеціальними еластичними бинтами. Однак даний метод має недолік, що полягає в тому, що не кожна людина володіє навичками бинтування, а тому ризикує завдати більшої шкоди своїм ногам, перебинтувати їх занадто туго або ж дуже слабо. Крім того, в теплу пору року, бинти можуть викликати чималий дискомфорт, оскільки ноги, найчастіше, потіють і сильно сверблять. Більше того, еластичні бинти часто сповзають, а значить їх регулярно доведеться перебинтовувати.

Інші кошти від варикозу

Фахівці від медицини кажуть, що найкращі засоби від варикозу допомагають тільки при комплексному підході, а значить не варто відмовлятися від запропонованих лікарем лікувальних ванн для ніг, контрастного душу, а також фізичних вправ. Тільки комплексна терапія дає позитивний результат, дозволяючи жити комфортно і радіти здоров'ю ніг. Бережіть себе!

Випускається описується засіб в розчині для внутрішньопорожнинного застосування, а також зовнішнього використання. Діючою речовиною антибіотика Диоксидин є речовина гідроксіметілхіноксаліндіоксід. Даний компонент ефективний при різних гнійних процесах, при боротьбі з дизентерійної паличкою, вульгарним протеєм, клебсиеллой, сальмонелою, а також стрептококками і анаеробами. Завдяки цьому лікарський засіб швидко очищає і сприяє швидкому загоєнню поверхні рани. Крім того, препарат стимулює репаративну регенерацію, тобто допомагає у відновному процесі тканин. За відгуками медиків це ліки з успіхом застосовується в педіатрії при боротьбі з риніти різної етіології.

Показаннями до застосування антибактеріального засобу Диоксидин стають різні гнійні захворювання, які були викликані бактеріальними інфекціями. Так, внутрішньопорожнинне введення цього препарату виправдане у випадку перитоніту, гнійних процесів в черевної та грудної порожнини, абсцесів легені, при циститах або гнійних плевритах. До того ж Диоксидин застосовують при гнійних маститах, а також при запаленнях, що виникають після операцій на жовчовивідних шляхах і сечовому міхурі. Зовнішньо такий медикамент використовують при трофічних виразках або ж загоюються, інфікованих опіках, флегмонах м'яких тканин, а також у разі появи гнійних ран при остеомієліту.

Внутрішньопорожнинне застосування препарату Диоксидин увазі введення 1% розчину препарату по 10-15 мл на день. При цьому максимальна доза не повинна бути вище 70 мл. Тривалість лікування в середньому становить 21 день, проте при необхідності і добрій переносимості терапія може тривати.

Зовнішнє застосування ліків при лікуванні гнійних ран увазі використання серветок, змочених в 0, 5-1% розчині ліки, які накладаються на поверхню рани. Глибокі рани необхідно пухко тонувати за допомогою тампона, змоченого в 1% розчині диоксидина.

Педіатри нерідко призначають дітворі краплі в ніс з вмістом диоксидина, при лікуванні гаймориту або риніту. Для цього застосовується 0, 5% розчин ліки, який необхідно закопувати в кожну з ніздрів по краплі до 3 або 4 разів на день. Головне перед застосуванням отримати консультацію ЛОРа.

Вивчаючи можливі побічні ефекти препарату Диоксидин, інструкція із застосування попереджає, що цей медикамент може викликати озноб, підвищення температури, блювання або нудоту, судорожне скорочення м'язів, головний біль і навіть деякі алергічні реакції. За відгуками, при зовнішньому застосуванні диоксидина можливий розвиток навколоранева дерматиту. Комі того, використання даного антибіотика зовнішньо може стати причиною появи пігментних плям. У разі побічних ефектів лікарі можуть знижувати дозування ліків, збільшити час введення однієї дози або призначити антигістамінні препарати. Коли ж профілактика не дає необхідного результату, лікарі скасовують медикамент.

Протипоказаннями до прийому даного ліки є: стан вагітності, надниркова недостатність, лактаційний період, а також непереносимість активної речовини диоксидина. Крім того, з обережністю антибіотик застосовується при нирковій недостатності. Бережіть себе!

Для початку необхідно знати, що нестача поліненасичених жирних кислот в раціоні самим негативним чином позначається на стані серцево-судинної системи. Саме тому в даний час найпоширенішими захворюваннями є патології судин і серця. Статистичні дані лише підтверджують, що найбільш низька смертність від хвороб серця саме в тих регіонах, жителі яких традиційно вживають продукти, багаті жирними кислотами Омега-3. У харчуванні жителів пострадянського простору таких продуктів вкрай мало і цей недолік якимось чином необхідно заповнювати.

Омега-3 ПНЖК являють собою структурні компоненти клітинних мембран серця, крові, кровоносних судин і мозку. У їх функції входить регулювання таких важливих властивостей клітинних мембран, як збудливість, мікров'язкість і проникність. Ці властивості клітинних мембран впливають на такі процеси життєдіяльності організму, як активність роботи мозку, обмін сигналами між нервовими клітинами, стан сітківки та інші.

Крім того, жирні кислоти Омега-3 по суті є цеглинками для утворення таких важливих біологічних речовин, як ейкозаноїди. Необхідність їх обумовлена ​​найширшим спектром дії. Так, ейкозаноїди перешкоджають процесу тромбоутворення, підтримують тонус бронхів і кровоносних судин, блокують запальні процеси в організмі, підвищують імунний статус, нормалізують артеріальний тиск, покращують стан слизових оболонок, прискорюючи їх загоєння, а також пригнічують алергічні стани. До того ж, поліненасичені жирні кислоти активно протистоять вільним радикалам, які руйнують генетичний апарат клітин. Для підтримки здоров'я організму, а також молодості шкіри компанією «Евалар» була розроблена біологічно активна добавка з високим вмістом Омега-3.

Відмінною особливістю БАДа «Омега форте» є його рослинний склад. Причому на відміну від біодобавок на основі риб'ячого жиру, в яких міститься не більше 30% поліненасичених жирних кислот, капсули «Омега форте» містять не менше 60% цього необхідного для організму компонента. Крім того, на додаток до Омега-3, даний препарат містить комплекс жирних кислот Омега-6, а також Омега-9. Завдяки високому вмісту цих унікальних речовин, регулярний прийом біодобавки дозволяє підтримувати роботу серцево-судинної системи, а також перешкоджає утворенню ранніх зморшок і сприяє поліпшенню кольору і стану шкіри.

Випускається описувана біологічна добавка в капсулах, кожна з яких містить лляне масло, вітамін Е, аскорбінову кислоту і селен. Що стосується прийому цього препарату, то дорослі люди повинні приймати «Омега форте Евалар» по капсулі на день протягом 1-2 місяців. Діти до 12 років можуть приймати даний засіб тільки після консультації з лікарем.

Навіть враховуючи те, що дана біологічно активна добавка ліками не є і складається лише з рослинних компонентів, її застосування протипоказано при вагітності, в період годування дитини груддю, а також у разі індивідуальної непереносимості компонентів препарату. Краще перестрахуватися і перед застосуванням отримати консультацію кваліфікованого фахівця. Піклуйтеся про своє здоров'я!

Гемофілія

Це захворювання, яким переважно страждають чоловіки, є дуже небезпечною патологією. При гемофілії кров людини втрачає здатність згортатися. Навіть незначна ранка або маленький поріз у таких людей можуть привести до затяжного кровотечі. А велика втрата крові - це смертельна загроза для життя людини. Проблема криється в Х-хромосомі. Що міститься в ній ген може бути домінантним, визначальним згортання крові, або рецесивним, що не дозволяє крові нормально згортатися.

У деяких жінок в одній з Х-хромосом присутній рецесивний ген, але вони навіть не підозрюють, що є його носіями. В іншій Х-хромосомі домінантний ген працює, як належить, тому кров згортається нормально. А от якщо дефектний ген виявляється у чоловіка - це небезпечно. Адже у чоловіків тільки одна Х-хромосома. При цьому рецесивний ген чоловік може отримати виключно від матері, відповідно, син від батька гемофілію успадкувати не може. Взагалі, жінка-гемофилик - вкрай рідкісне явище.

Як приклад варто згадати про страждав на гемофілію царевича Олексія - сина Миколи II, останнього російського царя. Рецесивний ген він успадкував від своєї матері. Передбачається, що імператриця Олександра Федорівна отримала ген гемофілії від своєї бабусі англійської королеви Вікторії, яка, на думку істориків, була його носієм.

Дальтонізм

Іншим відомим захворюванням є кольорова сліпота - дальтонізм. Розвиток даної патології відбувається за схожим сценарієм і також пов'язано з наявністю дефектного гена в Х-хромосомі. Тому і в цьому випадку носительницами рецесивного гена є тільки жінки. Чоловік, що не страждає на дальтонізм, і жінка-носій мають рівний шанс народити як сина-дальтоніка, так і здорового хлопчика.

У протилежній ситуації (здорова мати і батько-дальтонік) успадкувати рецесивний ген може тільки їхня дочка, а за здоров'я сина можна не турбуватися. А найвища ймовірність появи на світ доньки з ненормальним сприйняттям кольору (більше 50%) виникає тоді, коли батьки майбутньої дитини являють собою пару чоловік-дальтонік і жінка-носій. Адже в даному випадку разом з материнським геном дальтонізму дівчинка додатково отримує дефектну батьківську Х-хромосому.

Гени, що знаходяться в статевих хромосомах, визначають ознаки, які іменують зчепленими з підлогою. Це стосується не тільки гемофілії і дальтонізму. Зокрема, через Х-хромосому людині передаються цілих 267 ознак. Прикладом можуть служити рахіт, який неможливо вилікувати вітаміном D, або поява на світ людини з коричневою зубною емаллю.

Безумовно, генетика - це наука майбутнього. Можливо, коли-небудь люди навчаться проникати в спадковий апарат людини, зможуть захищати його від негативного впливу навколишнього середовища і навіть усувати або замінювати дефектні гени. Але для цього необхідно вирішити безліч не тільки наукових, але й морально-етичних проблем.

Органи слуху людини являють собою досить складну систему, яка складається з трьох відділів - зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха. Кожен відділ людського вуха виконує певну функцію. Зокрема, за м'язовий тонус, рівновага і безпосередньо за слух відповідає внутрішнє вухо. У порівнянні з іншими відділами слухового апарату, запалення внутрішнього вуха протікає набагато важче. Окрім зниження слуху, відбувається порушення вестибулярних функцій, з'являються нудота, блювота, запаморочення.

Для запобігання розвитку запальних процесів в органах слуху людини застосовують найрізноманітніші лікарські засоби. До їх числа відноситься препарат Вестібо. Інструкція по застосуванню відзначає, що даний медикамент призначений для лікування слухових і вестибулярних порушень саме внутрішнього вуха.

Найчастіше основною причиною проблем з органами слуху є інфекційні ураження, які і викликають запальний процес. Вірусний лабіринтит - одна з найпоширеніших хвороб внутрішнього вуха. Це захворювання може супроводжуватися набряком і викликати серйозне ускладнення - водянку лабіринту внутрішнього вуха.

Дуже небезпечно, коли який-небудь вірус (наприклад, краснухи) вражає жінку під час вагітності. У цьому випадку інфекція здатна проникнути в розвивається внутрішнє вухо плода з подальшим запаленням. Як правило, після народження таким дітям ставиться діагноз - вроджена приглухуватість. Якщо дитина вже народилася і у внутрішнє вухо новонародженого проник вірус грипу, свинки, кору, вітрянки або інфекційного мононуклеозу, то наслідки такої поразки вкрай негативні. Запалення може викликати раптову глухоту. Це явище, втім, тимчасове. При своєчасному лікуванні приблизно через два тижні глухота проходить.

Препарат Вестібо з'явився на фармацевтичному ринку порівняно недавно. Ліки випускається у формі таблеток по 16 і 8 міліграмів. Основна діюча речовина цього лікувального засобу - бетагистин. Це синтетичний аналог гістаміну - природного медіатора. Бетагістину активний щодо гістамінових рецепторів Н1 і Н3, володіє вазодилатирующим (судинорозширювальну) властивістю. Дана речовина впливає на капіляри і артеріоли внутрішнього вуха, збільшує просвіт судин, покращує кровотік, усуває вестибулярні порушення на рівні нейронів головного мозку. Важливим чинником є ​​те, що прийом Вестібо не викликає снодійного або заспокійливого ефекту.

Показаннями до застосування цього лікарського засобу є водянка лабіринту внутрішнього вуха і такі порушення, як вестибулярний неврит, біль у вухах, головний біль, позиційне запаморочення після проведення нейрохірургічних операцій, лабіринтит, зниження слуху, хвороба Меньєра. Вестібо нерідко використовують у складі комплексної терапії при атеросклерозі судин головного мозку, посттравматичної енцефалопатії, вертебробазилярной недостатності.

Згідно з інструкцією, медикамент приймають по 8 або 16 міліграмів не частіше 4-х разів на добу. Дозування залежить від тяжкості захворювання, ваги і віку пацієнта. Добова доза не повинна перевищувати 48 міліграмів. Таблетки не розжовують, а проковтують, запиваючи водою. Очікувати появи терапевтичного ефекту доводиться досить довго, іноді кілька місяців після початку лікування.

Слід враховувати протипоказання до прийому препарату Вестібо. Інструкція по застосуванню зазначає, що до їх числа відносяться схильність до бронхоспазму (в тому числі бронхіальна астма), феохромоцитома, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки в період загострення, підвищена чутливість до компонентів, що входять до складу ліків. Не можна приймати медикамент при вагітності та в дитячому віці.

Варто відзначити, що це лікувальний засіб добре переноситься пацієнтами, але при одночасному прийомі Вестібо з антигістамінними лікарськими препаратами істотне знижується його ефективність. За будь-яких несприятливих відчуттях або в разі появи алергічних реакцій, які зустрічаються вкрай рідко, слід звернутися до лікаря-оториноларинголога.

Таким чином, при інфекційно-запальних ураженнях внутрішнього вуха Вестібо зарекомендував себе, як високоефективне лікарський засіб. Будьте здорові!