Іноді захворювання внутрішніх органів можуть викликати ситуацію, при якій у людини в черевній порожнині зосереджується зайву кількість рідини. Такий стан називається водянкою живота, а згідно з медичною термінологією - асцит. У перекладі з грецької мови асцит можна перекласти, як «шкіряний мішок». Для успішного лікування водянки живота необхідно визначити наявність основного захворювання.

Основною причиною цієї патології є підвищений тиск (портальна гіпертензія) або здавлювання стовбура ворітної вени, по якій здійснюється кровотік до внутрішніх органів. У більшості випадків до виникнення асциту призводять захворювання печінки, наприклад, цироз або гепатит. Трапляється, що водянка живота розвивається через утворення тромбу або на тлі застійної серцевої недостатності. Також поява асциту можуть спровокувати захворювання нирок, аліментарна дистрофія, туберкульозне або ракове ураження черевної порожнини.

При асциті в заочеревинному просторі скупчується лімфа. В результаті черевна порожнина заповнюється рідиною, в ній підвищується тиск. Живіт сильно збільшується в розмірах, стає отвисшим у вертикальному положенні і розплатаним («жаб'ячий живіт»), коли людина лежить.

Отже, при лікуванні асциту важливо правильно діагностувати основне захворювання, інакше симптоми водянки живота можуть з часом повернутися. Спочатку лікарі-фахівці призначають сечогінні препарати. Відзначено, що при прийомі діуретиків більшість пацієнтів помічають значне поліпшення свого самопочуття. Враховуючи, що сечогінні засоби порушують водно-сольовий баланс, одночасно проводиться його корекція.

Якщо причиною виникнення водянки живота є цироз печінки, то лікарі призначають хворому спеціальну дієту № 7, яка передбачає обмеження споживання білка, кухонної солі і кількості випивається рідини.

У разі діагностування у хворого серцевої недостатності потрібно постаратися повністю виключити стресові емоційні ситуації. Для лікування асциту також обмежується вживання солі й води, призначається дієта № 10. Щоб підсилити скорочувальну функцію серцевого м'яза (міокарда), лікар прописує прийом спеціальних лікарських препаратів - інгібіторів фосфодіестерази, стимуляторів бета-адренорецептров, серцевих глікозидів.

Також водянка живота може з'явитися при захворюваннях нирок (амілоїдоз, гломерулонефрит). Щоб збільшити вироблення сечі, хворому призначають дієту № 7 і постільний режим. При набряковому синдромі з раціону харчування може бути повністю виключена сіль. Проводиться регулярний контроль за кількістю вживаної рідини. Випивається рідина не повинна перевищувати добовий обсяг виділеної сечі більше, ніж на 200 - 300 мілілітрів.

Іноді трапляється, що медикаментозне лікування асциту не приносить позитивного результату. Тоді без оперативного втручання не обійтися. Лікар призначає проведення пункції черевної порожнини - лапароцентез. Спочатку в черевну порожнину вводять спеціальний хірургічний інструмент троакар - трубочку, усередині якої розташована тригранна голка. Потім в троакар вставляють катетер, щоб видалити накопичилася рідина. Слід зазначити, що даний метод застосовують тільки в крайньому випадку, тому що лапароцентез може викликати побічні ефекти і серйозні ускладнення. Через надто швидкого випускання скопилася рідини іноді виникають пошкодження кишечника, розвивається перитоніт, аж до колапсу.

У процесі проведення лапароцентеза можна позбавити організм людини приблизно від 3 - 5 літрів рідини. Це вважається незначним обсягом, але істотно полегшує стан хворого, особливо при виникають проблеми з диханням. Однак повторні маніпуляції можуть спровокувати зрощення передньої стінки очеревини, сальника, кишечника, що становить чималу небезпеку для здоров'я пацієнта. Інша справа, коли необхідно робити пункції при онкологічних ураженнях. У таких випадках лапароцентез проводять кілька разів, кожні 3 - 4 тижні.

Таким чином, лікування водянки живота необхідно проводити негайно. Адже в черевній порожнині обсяг рідини буде поступово збільшуватися. Постановка правильного діагнозу і грамотне лікування основного захворювання - основа профілактики виникнення асциту. Будьте здорові!

Іноді захворювання внутрішніх органів можуть викликати ситуацію, при якій у людини в черевній порожнині зосереджується зайву кількість рідини. Такий стан називається водянкою живота, а згідно з медичною термінологією - асцит. У перекладі з грецької мови асцит можна перекласти, як «шкіряний мішок». Для успішного лікування водянки живота необхідно визначити наявність основного захворювання.

Основною причиною цієї патології є підвищений тиск (портальна гіпертензія) або здавлювання стовбура ворітної вени, по якій здійснюється кровотік до внутрішніх органів. У більшості випадків до виникнення асциту призводять захворювання печінки, наприклад, цироз або гепатит. Трапляється, що водянка живота розвивається через утворення тромбу або на тлі застійної серцевої недостатності. Також поява асциту можуть спровокувати захворювання нирок, аліментарна дистрофія, туберкульозне або ракове ураження черевної порожнини.

При асциті в заочеревинному просторі скупчується лімфа. В результаті черевна порожнина заповнюється рідиною, в ній підвищується тиск. Живіт сильно збільшується в розмірах, стає отвисшим у вертикальному положенні і розплатаним («жаб'ячий живіт»), коли людина лежить.

Отже, при лікуванні асциту важливо правильно діагностувати основне захворювання, інакше симптоми водянки живота можуть з часом повернутися. Спочатку лікарі-фахівці призначають сечогінні препарати. Відзначено, що при прийомі діуретиків більшість пацієнтів помічають значне поліпшення свого самопочуття. Враховуючи, що сечогінні засоби порушують водно-сольовий баланс, одночасно проводиться його корекція.

Якщо причиною виникнення водянки живота є цироз печінки, то лікарі призначають хворому спеціальну дієту № 7, яка передбачає обмеження споживання білка, кухонної солі і кількості випивається рідини.

У разі діагностування у хворого серцевої недостатності потрібно постаратися повністю виключити стресові емоційні ситуації. Для лікування асциту також обмежується вживання солі й води, призначається дієта № 10. Щоб підсилити скорочувальну функцію серцевого м'яза (міокарда), лікар прописує прийом спеціальних лікарських препаратів - інгібіторів фосфодіестерази, стимуляторів бета-адренорецептров, серцевих глікозидів.

Також водянка живота може з'явитися при захворюваннях нирок (амілоїдоз, гломерулонефрит). Щоб збільшити вироблення сечі, хворому призначають дієту № 7 і постільний режим. При набряковому синдромі з раціону харчування може бути повністю виключена сіль. Проводиться регулярний контроль за кількістю вживаної рідини. Випивається рідина не повинна перевищувати добовий обсяг виділеної сечі більше, ніж на 200 - 300 мілілітрів.

Іноді трапляється, що медикаментозне лікування асциту не приносить позитивного результату. Тоді без оперативного втручання не обійтися. Лікар призначає проведення пункції черевної порожнини - лапароцентез. Спочатку в черевну порожнину вводять спеціальний хірургічний інструмент троакар - трубочку, усередині якої розташована тригранна голка. Потім в троакар вставляють катетер, щоб видалити накопичилася рідина. Слід зазначити, що даний метод застосовують тільки в крайньому випадку, тому що лапароцентез може викликати побічні ефекти і серйозні ускладнення. Через надто швидкого випускання скопилася рідини іноді виникають пошкодження кишечника, розвивається перитоніт, аж до колапсу.

У процесі проведення лапароцентеза можна позбавити організм людини приблизно від 3 - 5 літрів рідини. Це вважається незначним обсягом, але істотно полегшує стан хворого, особливо при виникають проблеми з диханням. Однак повторні маніпуляції можуть спровокувати зрощення передньої стінки очеревини, сальника, кишечника, що становить чималу небезпеку для здоров'я пацієнта. Інша справа, коли необхідно робити пункції при онкологічних ураженнях. У таких випадках лапароцентез проводять кілька разів, кожні 3 - 4 тижні.

Таким чином, лікування водянки живота необхідно проводити негайно. Адже в черевній порожнині обсяг рідини буде поступово збільшуватися. Постановка правильного діагнозу і грамотне лікування основного захворювання - основа профілактики виникнення асциту. Будьте здорові!

Як правило, раку шийки матки передує розвиток передраковий стан, тому у здорової жінки різко і несподівано дана патологія ніколи не настає. Але в результаті зараження ВПЛ у шийці матки утворюються аномальні клітини, поділ яких перестало піддаватися контролю. Таке передраковий стан називається цервікальна інтраепітеліальна неоплазия (CIN). Передраковий процес зазвичай займає тривалий час, до декількох років, тому запобігти подальшому розвитку стадій раку шийки матки може тільки своєчасне виявлення і лікування патології. Якщо цього вчасно не зробити, то рак починає рости вглиб шийки матки, захоплюючи сусідні органи.

Основними симптомами раку шийки матки є кров'янисті виділення з піхви після статевого акту, болі в попереку, лейкорея - виділення жовтуватого або прозорого кольору. Хоча зазвичай передраковий стан протікає безсимптомно. Виявити цю патологію можна тільки під час профілактичних оглядів у лікаря-гінеколога. Методи діагностики раку шийки матки наступні. Найбільш простим методом дослідження є огляд слизової оболонки шийки матки в спеціальних дзеркалах. Основний метод називається тест Папаніколау (Пап-тест) - вивчення мазків слизової шийки матки і цервікального каналу в лабораторних умовах. Також роблять кольпоскопію - огляд шийки матки за допомогою оптичного приладу. Найбільш сучасним методом діагностики є біопсія - детальне мікроскопічне вивчення тканин шийки матки.

Якщо діагностичні тести вказують на наявність раку, тоді призначають додаткові дослідження для визначення стадій раку шийки матки: ультразвукове дослідження органів малого тазу та черевної порожнини, рентгенографія, комп'ютерна томографія. Перш, ніж розглянути стадії протікання даного захворювання, необхідно пояснити термін «5-річна виживаність». Під цим терміном мається на увазі наступне: якщо людина проживе більше 5-ти років після лікування раку шийки матки, значить, він вважається повністю видужав.

Існує 4 стадії раку шийки матки. Пухлина першій стадії характеризується тим, що знаходиться тільки в межах шийки матки. 5-річна виживаність: 80 - 90% хворих жінок. При другій стадії захворювання злоякісне новоутворення збільшується, виходить за межі шийки матки, але стінок малого тазу не досягає. 5-річна виживаність: 60 - 75%. На третій стадії злоякісна пухлина досягає стінок малого тазу і вражає нижню третину піхви. 5-річна виживаність: 30 - 40%. Нарешті, четверта стадія є останньою і найважчою: пухлина залишає межі малого таза, вражає сечовий міхур, або пряму кишку. Іноді виявляються метастази в інших органах, розташованих на значній відстані від шийки матки - основного осередку ураження. У цьому випадку 5-річний поріг виживання мінімальний: 10 - 15% хворих жінок.

Безумовно, що при будь-якій стадії раку шийки матки без лікаря-онколога не обійтися. Як правило, на перших двох стадіях роблять операцію з повного видалення тіла матки та її придатків - маткових труб, яєчників. На третій-четвертій стадії, крім видалення матки, проводять променеву терапію (радіотерапію) і хіміотерапію, щоб придушити подальший ріст і життєдіяльність ракових клітин.

Таким чином, жінкам, які живуть статевим життям, необхідно регулярно відвідувати лікаря-гінеколога, щорічно проходити Пап-тест, щоб попередити це страшне захворювання. Будьте здорові!

Причини виникнення дисплазії шийки матки

До однієї з основних причин виникнення дисплазії шийки матки відносять порушення імунної системи, наприклад, коли вона пригнічена прийомом лікарських препаратів, хронічними хворобами, неправильним способом життя. Часто дисплазію викликають і їй супроводжують інфекції, наприклад, хламідіоз, кондиломи, гонорея і затяжні запальні захворювання органів жіночої статевої системи. Варто відзначити, що регулярне куріння збільшує ризик виникнення дисплазії в 4 рази, тому вкрай важливо дотримання правильного способу життя.

Як виявити дисплазію шийки матки

Дисплазію може виявити гінеколог при огляді за допомогою дзеркал, і провівши аналіз цитології - мазок. Однак є ряд ознак, на які кожна жінка повинна звернути увагу, щоб вчасно виявити проблему. Дисплазію часто супроводжують свербіж, печіння, незвичайні виділення, іноді з кров'ю. Але варто враховувати, що приблизно у 10% жінок дисплазія носить безсимптомний характер, що вказує на необхідність регулярних обстежень у гінеколога - раз на півроку.

Лікування дисплазії шийки матки

У зв'язку з тим, що на виникнення та перебіг хвороби впливає ослаблений імунітет, для лікування дисплазії шийки матки призначають імуно-стимулюючі препарати .  В іншому, метод лікування призначається індивідуально, залежно від ступеня і стадії хвороби, можливої ​​планованої вагітності .  Якщо пацієнтка є молодою дівчиною, яка планує стати мамою, часто вибирається тактика вичікування з причини того, що дисплазія має властивість самостійно зникати .  У цьому випадку раз на 3-4 місяці проводяться регулярні аналізи і спостереження стану дисплазії .  Якщо спостерігається важка стадія, для лікування дисплазії шийки матки можуть бути застосовані хірургічні методи .  До них відносяться кріотерапія - видалення пошкодженої ділянки епітелію з використанням рідкого азоту, електрокоагуляції, радіо-хвильової терапії, лазера .  При більш важкому перебігу хвороби застосовується хірургічне видалення, іноді повна ампутація шийки матки .  Після хірургічного лікування дисплазії шийки матки відновний період займає близько 4 тижнів .  У цей час рекомендується статевий спокій, жінці не варто піднімати тяжкості і використовувати гігієнічні тампони .

Сучасні медичні можливості є ефективними в лікуванні дисплазії, з їх використанням можна виключити можливість переродження хвороби в рак. Дуже важливо уважно ставитися до свого здоров'я і вчасно діагностувати можливі проблеми.

Причини виникнення дисплазії шийки матки

До однієї з основних причин виникнення дисплазії шийки матки відносять порушення імунної системи, наприклад, коли вона пригнічена прийомом лікарських препаратів, хронічними хворобами, неправильним способом життя. Часто дисплазію викликають і їй супроводжують інфекції, наприклад, хламідіоз, кондиломи, гонорея і затяжні запальні захворювання органів жіночої статевої системи. Варто відзначити, що регулярне куріння збільшує ризик виникнення дисплазії в 4 рази, тому вкрай важливо дотримання правильного способу життя.

Як виявити дисплазію шийки матки

Дисплазію може виявити гінеколог при огляді за допомогою дзеркал, і провівши аналіз цитології - мазок. Однак є ряд ознак, на які кожна жінка повинна звернути увагу, щоб вчасно виявити проблему. Дисплазію часто супроводжують свербіж, печіння, незвичайні виділення, іноді з кров'ю. Але варто враховувати, що приблизно у 10% жінок дисплазія носить безсимптомний характер, що вказує на необхідність регулярних обстежень у гінеколога - раз на півроку.

Лікування дисплазії шийки матки

У зв'язку з тим, що на виникнення та перебіг хвороби впливає ослаблений імунітет, для лікування дисплазії шийки матки призначають імуно-стимулюючі препарати .  В іншому, метод лікування призначається індивідуально, залежно від ступеня і стадії хвороби, можливої ​​планованої вагітності .  Якщо пацієнтка є молодою дівчиною, яка планує стати мамою, часто вибирається тактика вичікування з причини того, що дисплазія має властивість самостійно зникати .  У цьому випадку раз на 3-4 місяці проводяться регулярні аналізи і спостереження стану дисплазії .  Якщо спостерігається важка стадія, для лікування дисплазії шийки матки можуть бути застосовані хірургічні методи .  До них відносяться кріотерапія - видалення пошкодженої ділянки епітелію з використанням рідкого азоту, електрокоагуляції, радіо-хвильової терапії, лазера .  При більш важкому перебігу хвороби застосовується хірургічне видалення, іноді повна ампутація шийки матки .  Після хірургічного лікування дисплазії шийки матки відновний період займає близько 4 тижнів .  У цей час рекомендується статевий спокій, жінці не варто піднімати тяжкості і використовувати гігієнічні тампони .

Сучасні медичні можливості є ефективними в лікуванні дисплазії, з їх використанням можна виключити можливість переродження хвороби в рак. Дуже важливо уважно ставитися до свого здоров'я і вчасно діагностувати можливі проблеми.

Нормальна регулярне статеве життя має величезне значення, як для чоловіків, так і для жінок. При цьому несподіване різке зниження сексуальної активності набагато важче в психологічному плані переноситься саме представниками сильної статі. Нерідко під впливом накопиченої втоми, нестабільного нервового стану, викликаного щоденними стресовими ситуаціями на роботі, у деяких чоловіків з'являється вкрай неприємне захворювання - еректильна дисфункція. Чоловік починає проявляти сексуальну неактивність, тому що відчуває недостатню ерекцію, слабкий оргазм. Жінка не може отримати сексуального задоволення від коханого чоловіка, в результаті у партнерів можуть зіпсуватися інтимні стосунки. Існують численні лікарські засоби, здатні підвищити статевий потяг, одним з яких є препарат Лаверон для чоловіків.

Лаверон - це порівняно нове швидкодіюче натуральний засіб, що стимулює потенцію, підвищує чоловічу сексуальну активність. Лаверон розроблений і виробляється в США, дозволений для застосування в нашій країні, пройшовши клінічні випробування у відділенні сексопатології НДІ Психіатрії і навіть в Медичному центрі «Поліклініка № 3» Управління справами Президента РФ. Враховуючи, що препарат Лаверон для чоловіків складається на 100% з рослинних компонентів, його, мабуть, можна віднести до біологічно активних харчових добавок.

Склад Лаверона воістину унікальний і на ньому варто зупинитися більш докладно .  В препарат входять: заманиха китайська, малина американська червона, лотос індійський, часник, туя східна, коричне дерево, подорожник, гібіскус, ейкоммія, лох вузьколистий, троянда гладка, ремманія клейка, повилика китайська, цістанчія плаваюча, істод, двозубий ахирантес, астрагал, женьшень американський, гінкго білоба .  Лаверон для чоловіків - природний сексуальний збудник, всі перераховані вище рослинні компоненти, що входять в даний препарат, діють на рівні нормалізації кровотоку чоловічих статевих органів .  Вплив даного препарату підсилює реакцію організму і статевих органів на сексуальну стимуляцію .  При цьому найбільш сильний ефект настає тільки при наявності сексуального збудження, а в стані спокою ніяк не впливає на лібідо і репродуктивну функцію .  Таким чином, Лаверон значно посилює потенцію, збільшує чоловічу сексуальну сприйнятливість, коригує психофізіологічні порушення в організмі, збагачує емоційне забарвлення інтимної близькості .

Характерно, що препарат Лаверон надає стимулюючу сексуальне дію на представників сильної статі абсолютно всіх вікових груп. При цьому Лаверон для чоловіків чудово засвоюється організмом і навіть може поєднуватися з невеликою кількістю алкоголю. Це важливо, адже при побаченні зі своєю супутницею в ресторані можна дозволити собі випити келих вина. Звичайно, при надмірному вживанні спиртного ефективність дії препарату значно знижується.

Лаверон випускається в таблетках. Найбільший ефект препарату спостерігається при його прийомі за 40 - 60 хвилин до інтимної близькості. Переносимість цього стимулюючого засобу хороша, побічних явищ відзначено не було, причому небажані ефекти не з'являвся навіть при збільшенні дозування. Хоча більше двох таблеток відразу приймати не рекомендується. Після прийому Лаверона головний біль не з'являється, артеріальний тиск не змінюється, препарат не токсичний, не викликає звикання. Крім того, рослинні компоненти, що входять до складу Лаверона, надають сприятливий вплив на серцево-судинну і центральну нервову системи чоловічого організму. Протипоказаннями прийому даного стимулюючого кошти є індивідуальна непереносимість компонентів препарату, безсоння, підвищена нервозність, атеросклероз, серцеві хвороби.

Таким чином, Лаверон для чоловіків можна успішно використовувати в якості активного препарату для лікування еректильної дисфункції, особливо при відсутності позитивних результатів після прийому поширених лікарських засобів типу Віагри або Сиаліса. Природні компоненти Лаверона підсилюють природну реакцію чоловічого організму на сексуальну стимуляцію, робить більш яскравими відчуття від оргазму. Лаверон знайшов широке застосування для лікування чоловічих статевих розладів.

У Древній Русі жінки - берегині роду і домашнього вогнища знали і широко використовували цілющу силу рослин. Ці знання накопичувалися і передавалися з роду в рід, з покоління в покоління. Особливе місце займала фітотерапія при наданні допомоги вагітним жінкам, які страждають якимось захворюванням.

І в наш час застосування лікарських рослин при вагітності залишається дуже актуальним. Засноване це на те, що вони не є чужорідними для організму жінки і виношуваної нею дитини. Найчастіше їх застосування сприяє наповненню організму цілим комплексом близьких йому корисних речовин. Наприклад, використання листя брусниці при вагітності дозволяє не тільки полегшити протікання багатьох захворювань, але також насичує організм цілим мінеральним комплексом.

До того ж фітопрепарати надають м'яку дію в порівнянні з синтетичними ліками і краще переносяться. Відбувається це завдяки схожості будови клітини людини і рослини. А також подібністю відбуваються в них біохімічних процесів. Лікарські рослини в основі своїй мають комплексним дією. Тому вони все міцніше входять в призначення для лікування багатьох проблем у вагітних жінок. І особливо гінекологічних, які зачіпають відразу декілька систем жіночого організму, і вимагають досить тривалого лікування.

Листя брусниці при вагітності допоможуть подолати таке дуже неприємне захворювання як цистит. І виступити в ролі протизапального засобу.

Входить в їх склад глікозид арбутин успішно бореться з урологічними інфекціями. Якщо не вдалося уникнути простудного захворювання при вагітності, і піднялася висока температура, а прийом антибіотиків вкрай не бажаний для вагітних (чим менше хімії, тим краще для майбутнього малюка). На допомогу в цьому випадку прийде чай з плодів і листя брусниці. Він допоможе зняти жар і забезпечить організм цілим рядом корисних речовин. Ангіну і захворювання ротової порожнини лікують теж листям брусниці при вагітності. Тут використовуються їх бактерицидні властивості.

Багато вагітні жінки страждають від набряків. Це прояви так званого гестозу. Він розвивається в основному після тридцяти тижнів. І найчастіше свідчить про порушення роботи нирок. І в цьому випадку можуть прийти на допомогу відвари з листя брусниці. Так як вони ефективні при лікуванні запальних захворювань в нирках (пієлонефриті, нефриті, пиелите). Брусниця як лікарська рослина надасть істотну допомогу в багатьох випадках непростого стану вагітної жінки.

Настій листя брусниці при вагітності може допомогти знизити артеріальний тиск, беспокоящее деяких жінок в цікавому положенні. Зниження цукру в крові при діабеті теж можливо при застосуванні ягід і чаїв з листя брусниці. Вони мають здатність, так званої «утилізації» надлишків цукру. Полегшити стан вагітної жінки страждає гастритом зі зниженою кислотністю і налагодити роботу шлунково-кишкового тракту знову-таки можна за допомогою цілющої ягоди брусниці.

Звичайно, будь-яке застосування лікарських рослин при виношуванні дитини обов'язково має проходити під пильним контролем лікаря.

Роза - дуже цінний квітка. Ще древні греки і римляни вважали її магічною, оспівували її у своїх легендах і міфах, часто вона була головною дійовою особою різних релігійних свят. Вона спеціально вирощувалася в монастирських садах, монахи-цілителі знали безліч різних рецептів лікування хвороб за допомогою ефірного масла троянди. Для приготування масла брали тільки пелюстки квітки, воно могло бути різноманітного кольору, залежно від способу виготовлення. Вартість ефірного масла троянди висока донині, але якщо вам пощастить його купити, то ви зможете застосовувати масло в медицині, парфумерії, косметології.

Часто масло «цариці квітів» використовується для відновлення краси волосся. Масло троянди для волосся застосовують для створення корисних лікувальних шампунів. Не кажучи про те дивовижному ароматі, який ви отримаєте, купуючи цей шампунь, ефірна олія троянди має властивість відновлювати волосяні цибулини, що виключно ефективно впливає на зовнішній вигляд і ріст волосся. Можна використовувати свій особистий домашній рецепт по догляду за волоссям, основою якого буде ефірне масло троянди. Візьміть звичайний шампунь, наявний у вас, додайте в разову порцію 3 - 4 краплі рожевого масла, гарненько розмішайте, потім вимийте голову цим шампунем. Стан волосся вас порадує, вони стануть пишними, блискучими, запах стане просто чудовим.

Основними постачальниками рожевого масла є південні країни, тому жінки-південки з дитинства користуються маслом троянди для волосся .  Напевно, ви часто дивувалися чудовому станом їх волосся .  Кожна жінка, яка піклується про своє волосся, має якийсь засіб по догляду за ними .  Це може бути маска, куплена в магазині, або маска для волосся власного приготування .  Наприклад, додайте в будь-яке з наявних коштів 15 крапель масла троянди, 5 крапель сандалового дерева, герані або лаванди, 50 млг масла мигдалю, 10 млг олії жожоба .  Дуже ретельно нанесіть цей засіб, починаючи від коріння волосся, поступово розподіляючи до самих кінчиків .  Потримати цю ароматну суміш необхідно 2 - 2, 5 години, потім змийте .  Цього часу вистачить, щоб масло троянди для волосся подіяло повною мірою на шкіру голови і волосяні цибулини .  Відбудеться інтенсивне живлення волосся, що призведе до їх значного зростання .  Дуже ефективно робити маску для відновлення посічених кінчиків волосся з 15 крапель ефірного масла троянди спільно з 15 краплями оливкової олії .

Косметичні фірми приділяють велику увагу засобам по догляду за волоссям. Вони стверджують, що екстракт дамаської троянди надає волоссю не тільки вишуканий аромат, але і захищає їх від вбирання різних сторонніх запахів, що дуже небажано для жінок. Крім того, масло троянди для волосся захищає їх від шкідливого впливу фена при укладанні волосся, є вірним захисником від ультрафіолетового опромінення, яке веде до несприятливих наслідків. Ефірне масло троянди підтримує оптимальний баланс зволоження волосся, особливо це актуально в літній період. Часте використання коштів для зміцнення та відновлення структури волосся з обов'язковим додаванням трояндової олії швидко додає волоссю, так званий, кришталевий блиск.

Якщо ви помітили, що волосся помітно порідшали, то масло троянди для волосся буде чудовим помічником у вирішенні цієї проблеми. Змішайте 15 крапель масла троянди із засобом по догляду за волоссям, у вигляді маски нанесіть на шкіру голови на 20 хвилин, потім змийте. Результат буде вельми відчутний. Ефірне масло троянди не тільки виключно хороший продукт в плані естетики, його корисні властивості вище всяких похвал. Користуйтеся ним, ваше волосся стане бездоганними!

Роза - дуже цінний квітка. Ще древні греки і римляни вважали її магічною, оспівували її у своїх легендах і міфах, часто вона була головною дійовою особою різних релігійних свят. Вона спеціально вирощувалася в монастирських садах, монахи-цілителі знали безліч різних рецептів лікування хвороб за допомогою ефірного масла троянди. Для приготування масла брали тільки пелюстки квітки, воно могло бути різноманітного кольору, залежно від способу виготовлення. Вартість ефірного масла троянди висока донині, але якщо вам пощастить його купити, то ви зможете застосовувати масло в медицині, парфумерії, косметології.

Часто масло «цариці квітів» використовується для відновлення краси волосся. Масло троянди для волосся застосовують для створення корисних лікувальних шампунів. Не кажучи про те дивовижному ароматі, який ви отримаєте, купуючи цей шампунь, ефірна олія троянди має властивість відновлювати волосяні цибулини, що виключно ефективно впливає на зовнішній вигляд і ріст волосся. Можна використовувати свій особистий домашній рецепт по догляду за волоссям, основою якого буде ефірне масло троянди. Візьміть звичайний шампунь, наявний у вас, додайте в разову порцію 3 - 4 краплі рожевого масла, гарненько розмішайте, потім вимийте голову цим шампунем. Стан волосся вас порадує, вони стануть пишними, блискучими, запах стане просто чудовим.

Основними постачальниками рожевого масла є південні країни, тому жінки-південки з дитинства користуються маслом троянди для волосся .  Напевно, ви часто дивувалися чудовому станом їх волосся .  Кожна жінка, яка піклується про своє волосся, має якийсь засіб по догляду за ними .  Це може бути маска, куплена в магазині, або маска для волосся власного приготування .  Наприклад, додайте в будь-яке з наявних коштів 15 крапель масла троянди, 5 крапель сандалового дерева, герані або лаванди, 50 млг масла мигдалю, 10 млг олії жожоба .  Дуже ретельно нанесіть цей засіб, починаючи від коріння волосся, поступово розподіляючи до самих кінчиків .  Потримати цю ароматну суміш необхідно 2 - 2, 5 години, потім змийте .  Цього часу вистачить, щоб масло троянди для волосся подіяло повною мірою на шкіру голови і волосяні цибулини .  Відбудеться інтенсивне живлення волосся, що призведе до їх значного зростання .  Дуже ефективно робити маску для відновлення посічених кінчиків волосся з 15 крапель ефірного масла троянди спільно з 15 краплями оливкової олії .

Косметичні фірми приділяють велику увагу засобам по догляду за волоссям. Вони стверджують, що екстракт дамаської троянди надає волоссю не тільки вишуканий аромат, але і захищає їх від вбирання різних сторонніх запахів, що дуже небажано для жінок. Крім того, масло троянди для волосся захищає їх від шкідливого впливу фена при укладанні волосся, є вірним захисником від ультрафіолетового опромінення, яке веде до несприятливих наслідків. Ефірне масло троянди підтримує оптимальний баланс зволоження волосся, особливо це актуально в літній період. Часте використання коштів для зміцнення та відновлення структури волосся з обов'язковим додаванням трояндової олії швидко додає волоссю, так званий, кришталевий блиск.

Якщо ви помітили, що волосся помітно порідшали, то масло троянди для волосся буде чудовим помічником у вирішенні цієї проблеми. Змішайте 15 крапель масла троянди із засобом по догляду за волоссям, у вигляді маски нанесіть на шкіру голови на 20 хвилин, потім змийте. Результат буде вельми відчутний. Ефірне масло троянди не тільки виключно хороший продукт в плані естетики, його корисні властивості вище всяких похвал. Користуйтеся ним, ваше волосся стане бездоганними!

Історія використання ефірних масел для волосся налічує вже близько 5 тисячоліть. Саме завдяки різним ефірним оліям наші предки могли покращити стан свого волосся, уникати інфекцій і висипань, зволожувати і живити шкіру, робити її еластичною і молодою. І з давніх пір відомо, що найбільш ефективним слід вважати застосування олії лимона, масла пачулі, реп'яхової олії, лавандової олії або ефірного масла меліси для волосся. Ці, втім як і інші ефірні масла, дозволять укріпити і оздоровити волосся, додати їм свіжість і блиск, а також послужити для профілактики його випадіння.

Масло меліси володіє прекрасним яскравим трав'яним ароматом і широко використовується в альтернативній медицині. У першу чергу, високо цінуються його заспокійливі і розслаблюючі якості, які можуть допомогти зняти напругу і нервозність, нормалізувати кров'яний тиск і поліпшити роботу серця. Крім того, застосування ефірного масла меліси включає позбавлення від безсоння, поліпшення пам'яті і усунення депресії. Це масло може допомогти впоратися з шкірними висипаннями і алергічними реакціями, знизити прояви екземи, дерматитів та інших інфекційних захворювань шкіри, а інгаляції парами цієї олії можуть допомогти зняти симптоми астми і позбутися від головних болів.

Використання ефірного масла меліси для волосся зазвичай включає масаж шкіри голови спеціальними сумішами ефірних масел, обробку волосся поживними зволожуючим масками з цим компонентом, а також просте додавання олії меліси в шампунь та інші засоби по догляду за волоссям. Вживання цього натурального продукту як інгредієнт масажних сумішей рекомендується всім жінкам, у яких є підвищена жирність волосся, оскільки масло меліси може ефективно нормалізувати секрецію сальних залоз шкіри голови, тим самим знизивши вироблення жиру і надаючи трохи підсушує ефект.

Саме таким чином масло меліси запобігає склеювання волосся, підвищує їх тонус, освіжає і значно покращує їх зовнішній вигляд без необхідності мити волосся дуже часто. Крім того, можна використовувати ефірна олія меліси для волосся для профілактики та усунення різних запалень, інфекцій і фізичних ушкоджень шкіри голови, які ведуть до недостатнього харчування фолікул і часто стають причиною слабкості, тьмяності і ламкості волосся. Володіючи прекрасним антиінфекційним і антисептичну властивостями, масло меліси сприяє загоєнню дрібних ранок, вугрових висипань і подряпинок на шкірі голови.

Для різних поживних або зволожуючих масок для волосся, масло меліси можна поєднувати з такими ефірними маслами, як масло чебрецю, лимона, кипариса, шавлії, лаванди, кедра або з смерековим маслом. Нарешті, це чудове масло вважається одним з найбільш ефективних натуральних засобів, що сприяють зволоженню шкіри голови і усуненню лупи, тому використання ефірного масла меліси для волосся може стати відмінною і надійною профілактикою цієї недуги. Спробуйте використовувати природні ефекти олії меліси для вашого волосся, і вже через 1-2 місяці ви помітите позитивні результати, адже ваші волосся стане сильними, міцними і здоровими.