У медичному довіднику забій характеризується як травмування м'яких тканин (жирового прошарку, шкіри або кровоносних судин) при падінні або ударі тупим предметом без пошкодження шкіри. Основним симптомом забиття є біль в пошкодженій області, а також розрив кровоносних судин, в результаті чого утворюється гематома, а забитою ділянку набрякає. Залежно від кольору і величини синяка забій підрозділяється на легкий, середньої тяжкості і тяжкий. Так у людини похилого, судини якого дуже крихкі, навіть невеликий забій може спровокувати появу просто страхітливою гематоми.

Найбільш небезпечні удари голови, так як в цьому випадку існує величезний ризик отримати струс мозку і більш страшні наслідки. При ударі голови у людини спочатку утворюється шишка, а через деякий час (1-2 години) можуть з'явитися такі симптоми, як запаморочення, носова кровотеча і нудота, які вказують на отримане струс. У разі забиття будь-якого ступеня тяжкості необхідно звернутися до лікаря, який, зробивши рентгенівський знімок, зможе встановити характер пошкодження внутрішніх органів, кісток та інших, прихованих від очей наслідків.

Окремо варто сказати про забитті, при якому під шкірою з'являється повітря. Найчастіше це свідчить про пошкодження носових пазух. Явище це досить небезпечне, впоратися з ним самостійно неможливо, а тому варто звернутися до лікаря. У деяких випадках синяк виникає зовсім не в місці удару. Наприклад, травма основи черепа може призвести до гематом навколо очей.

Як можна помітити, впоратися з забоями самостійно не завжди можливо, але в будь-якому випадку необхідно вжити термінових заходів і запобігти наслідкам удару, адже пошкоджені великі судини можуть наповнювати кров'ю розташовані поруч тканини протягом цілої доби. Через це гематома знаходить великі розміри, посилюється набряк, а значить і тиск на сусідні органи, що може викликати порушення їх функціонування. До того ж велика гематома буде довго розсмоктуватися, а в деяких випадках її вміст видаляється лише шляхом пункції або розтину порожнини оперативним методом.

Для надання першої допомоги хворому необхідно забезпечити повний спокій. На місце забитого необхідно накласти холодний компрес. Для дітлахів марлю, складену в декілька шарів, змочують у крижаній воді і прикладають до забитого місця. Коли ж марля нагрівається, її знову охолоджують у воді і повертають на забите місце. Для людей дорослих у змочену в холодній воді тканину або в грілку кладуть сніг або колотий лід і прикладають до місця удару. Виконуючи таку процедуру компрес періодично потрібно прибирати, роблячи перерви на 10-15 хвилин. Такий метод сповільнить трофічні процеси в організмі, а також знеболить забите місце, знизивши чутливість нервових закінчень.

У випадку, коли на місці удару утворюється великий синець, а біль пропадає, необхідно застосувати зворотний метод - зігріваючі компреси з вологою матерії і шару вати. Крім цього можна приймати зігріваючі ванни. Все це посприяє якнайшвидшому розсмоктуванню синяка.

Максимально швидко видалити навіть величезну гематому допоможе компрес з яблучним оцтом. Для цього 0, 5 л яблучного укусу необхідно нагріти на водяній бані, додати до нього 4 краплі йоду і 2 ч.л. солі. Змочивши складену в декілька шарів марлю в отриманій рідини, її потрібно прикласти до гематоми, притиснувши зверху пакетом з льодом. Зверху все потрібно вкрити поліетиленовою плівкою і зафіксувати рушником. Через 15-20 хвилин компрес потрібно прибрати і повторити процедуру через годину. Такий компрес можна робити неодноразово протягом доби щоб максимально прибрати синяк.

З давніх пір для розсмоктування синців і ударів застосовувалася свинцева вода, яку можна придбати в аптеці під назвою «Свинцева примочка». Через брак такої води можна використовувати звичайну газету, адже у складі друкарської фарби міститься свинець. Змочену газетний папір, в цьому випадку, прикладають до забитого місця і фіксують марлею або будь-який інший матерією.

Швидкому загоєнню і розсмоктуванню забиття допоможуть компреси з різними лікарськими мазями і рослинами. Наприклад, вельми популярний компрес з лушпиння кашки або свіжої цибулі, що прикладається до забитого місця. З настоянки арніки можна зробити чудовий компрес приймаючи паралельно це засіб всередину.

Позбутися від пухлин і набряку суглобів допоможе компрес з настою трави буркуну. Для приготування його потрібно залити 1 склянкою окропу 2 ст.л. сухої подрібненої трави і дати лікам настоятися 30-40 хвилин. Змочивши складену в декілька шарів марлю її потрібно прикласти до забитого місця, закріпивши зверху матерією.

До речі, для розсмоктування застарілих синців можна скористатися компресами з листя свіжої капусти, свіжої картоплі або сиру. Будь-яке з цих коштів прикладається до забитого місця, і потім треба перев'язати зверху бавовняною тканиною. Робити їх краще на ніч. Не менш ефективним буде прикладання до гематоми хлібної м'якушки, змоченого в теплому молоці, міцного відвару чорного чаю або кашки з тертого буряка.

У кожному разі застосування компресу при забитті потрібно узгодити з лікарем, щоб максимально допомогти організму, не завдавши при цьому шкоди. А краще бережіть своє здоров'я, уникаючи ударів і травм!

Основна речовина препарату, що є основою для приготування кошти місцевого лікування, називається диметилсульфоксид. Компреси на основі Димексиду найчастіше призначають при опіках, трофічних виразках, екземі, ударах, гнійних захворюваннях шкіри, бешихових запаленнях. Також Димексид компреси використовують при ушкодженнях зв'язок, артрозах, артритах, остеохондрозах, радикулітах, міозитах, запаленні суглобів. Даний лікарський препарат має суттєвий знеболювальну, антисептичну, протизапальну дію. Неодноразово зазначалося, що цей медикамент добре розчиняє необхідні лікарські складові і проводить їх глибоко в пошкоджені тканини.

Компрес на основі Димексиду виконується згідно загальновизнаним правилам. Для його приготування потрібно змочити серветку в попередньо приготованому розчині, віджати, прикласти до постраждалої області шкірної поверхні. Зверху рекомендується прикрити серветку спеціальної компресним папером або поліетиленовою плівкою, далі йде утеплити місце впливу вовняним шарфом або пледом. Потім потрібно зафіксувати компрес пов'язкою, а в разі накладення лікувального засобу на область попереку використовувати ортопедичний пояс. Зазвичай компрес ставиться на 3 - 4 години. Перевищувати рекомендований часовий період недоцільно, тому що диметилсульфоксид - досить агресивне речовина. При перевищенні тривалості постановки компресу цілком можуть виникнути поразки, виражені хімічним опіком тканин.

Також при накладенні Димексид компресу потрібно чітко дотримуватися рекомендацій з розведення лікарського препарату. Концентрацію водних розчинів слід підбирати залежно від конкретного захворювання. Наприклад, при гнійних захворюваннях шкірної поверхні необхідний 30 - 40% розчин. Якщо препарат застосовується для лікування бешихи шкіри потрібно використовувати 50% розчин даного медикаменту. При дифузній стрептодермії, екземі готують 40%, а в деяких випадках 90% розчини лікарського препарату. Якщо необхідно скористатися цим медикаментозним засобом для проведення лікування при опіках, то підійдуть 20 - 30% розчини Димексиду.

Досить часто використовують компреси на основі даного лікарського препарату для лікування больових синдромів при подагричний артрит, остеохондрозі, деформуючому остеоартрозі, сильних больових відчуттях у суглобах. У таких випадках слід скористатися 25 - 50% розчином цього лікувального засобу. Іноді розчин на основі даного лікарського препарату застосовують при значних пошкодженнях області обличчя. Концентрація водного розчину при цьому становить 10 - 20%. Таким чином, необхідно відзначити, що при грамотному підборі необхідної концентрації препарату компреси на основі Димексиду досить легко переносяться хворими людьми.

Існує один важливий момент: при першій постановці компресу необхідно стежити за реакцією пацієнта, а краще всього зробити попередню пробу на переносимість даного лікарського препарату. Трапляється, що компреси на основі цього медикаменту викликають побічні дії, які виражаються у виникненні еритеми, свербежу, безсонні, запамороченні, діареї, адинамії, дерматиті. Трапляється, що це лікувальний засіб викликає нудоту, блювоту, бронхоспазми.

Також є протипоказання застосування Димексиду, до числа яких належать захворювання серцево-судинної системи, стенокардія, атеросклероз, інсульт, захворювання печінки, нирок. Протипоказано застосовувати вищевказане лікарський засіб при вагітності, лактації, катаракті, глаукомі. З обережністю призначають препарат літнім людям, дітям, які не досягли 12-річного віку.

Використовують Димексид навіть в косметології при боротьбі з шкірними висипаннями. Однак при всій його ефективності слід пам'ятати, що самостійне застосування ліків суворо забороняється, необхідна попередня консультація з лікарем-фахівцем. Тоді препарат вам допоможе. Будьте здорові!

Термічні опіки - досить небезпечне ураження, що виникає при необережному поводженні в домашніх умовах, або на виробництві. Тому кожній людині слід мати уявлення, як можна надати першу допомогу при термічних опіках.

Термічні опіки є наслідком впливу високих температур .  Такі ураження виникають при попаданні на шкіру відкритого вогню, киплячих рідин, розжарених металів, гарячої пари, газу .  Особлива небезпека термічних опіків полягає у можливості їх масового характеру при різноманітних техногенних аваріях, пожежі .  Як правило, у постраждалих людей уражаються верхні дихальні шляхи, значні ділянки поверхні тіла .  Великі опіки характеризуються тим, що чим важче стан потерпілого, тим гірше прогноз на одужання .  Клінічними ознаками таких поразок є опік обличчя, наявність обпалених волосся, свистяче дихання - респіраторний дистрес-синдром .  При наданні першої допомоги при термічних опіках, як правило, враховується тяжкість такого ураження .  Важкими прийнято вважати опіки, що займають понад 10% поверхні тіла потерпілого .  Такі пошкодження цілком можуть викликати опікову хворобу .

Глибина ураженої поверхні тканин при термічних опіках класифікується декількома ступенями. 1-а ступінь ураження вважається мінімальною. Зазвичай пошкоджується тільки епітелій - зовнішній шар шкірного покриву. Спостерігаються почервоніння, припухлість, легка набряклість, локальне підвищення температури шкіри. Загоєння відбувається протягом тижня. При 2-го ступеня ураження утворюються бульбашки зі світло-жовтим вмістом. Відбувається відшарування епітелію. У період надання першої допомоги при термічних опіках 2-го ступеня необхідно обережне поводження з потерпілим, що виникли бульбашки не можна проколювати. За сприятливих умов лікування може обійтися місцевим застосуванням спеціальних мазей, без хірургічного втручання.

Термічні опіки 3-го ступеня поділяються на два види. При опіках 3-а ступеня відбувається омертвіння (некроз) усіх шарів шкіри, крім росткового, який вважається найглибшим. Термічні опіки 3-б ступеня характеризуються глибоким некрозом пошкоджених тканин. Термічний опік 4-го ступеня захоплює не тільки шкіру, уражаються м'язи, сухожилля, кістки. Обпалена поверхня покривається щільною кіркою коричневого кольору - струпом. У цьому випадку лікування потерпілого проводиться виключно в лікарні або опіковому центрі.

Перша допомога при термічних опіках полягає в якнайшвидшому впливі холодом на постраждалу поверхню. Але спочатку слід будь-яким способом зупинити дію високих температур. Якщо це газ або пар, потрібно негайно відтягнути потерпілого від джерела ураження. У разі пожежі, щоб припинити доступ повітря, необхідно накинути на людину ковдру або куртку. Не слід накривати потерпілого з головою, він може задихнутися. Прилиплу одягу не зривають, тільки акуратно обрізають навколо.

Потім слід охолодити місце опіку проточною водою. Больові відчуття на деякий час вщухають. Поливайте місце опіку протягом 15 - 20 хвилин. У перші хвилини термічного опіку не можна мазати постраждале місце ніякими мазями. Жири, масла, мазі, накладені на опікову поверхню, посилюють парниковий ефект. Масла натурального походження можна використовувати тільки при термічному опіку 1-го ступеня. Ніколи не застосовуйте для обробки ураженої поверхні спирт, горілку, інші дратівливі рідини, здатні викликати больовий шок. Для обробки шкіри навколо опіку рекомендується використовувати 0, 5% нашатирний спирт або просто теплу воду з милом.

Далі на уражені ділянки накладають стерильний бинт. При відсутності стерильного бинта підійде волога пов'язка з чистого клаптя тканини, змочена холодною водою. Можна дати потерпілому знеболюючі лікарські препарати, наприклад, Анальгін, Аспірин, Баралгин. Перша допомога при термічних опіках здійснюється в очікуванні приїзду швидкої допомоги. Надалі кваліфіковані фахівці займуться лікуванням такої травми.

Намагайтеся не допускати термічних опіків, будьте уважні і обережні, одужання проходить болісно і довго. Бережіть себе!

Склад і форма випуску

Випускається засіб Фуразолідон у формі таблеток жовтого кольору, кожна з яких містить 50 мг активного компонента фуразолидона.

Фармакологічна дія

Інструкція по застосуванню зазначає, що фармакологічна дія цього препарату залежить від прийнятих доз. Так, при малих дозах Фуразолідон має бактеріостатичну дію, попереджаючи подальше зростання і розмноження мікроорганізмів, а при високих - бактерицидну, тобто, знищуючи збудників інфекції. За відгуками, Фуразолідон проявляє найвищу ефективність при боротьбі з запальними захворюваннями, які були спровоковані грамнегативними аеробними бактеріями. Менш чутливі до цього медпрепарату грампозитивні аероби, а також гриби. А ось анаеробні бактерії до фуразолідону нечутливі.

Показання до застосування

Цей засіб використовується для боротьби з запально-інфекційними патологіями шлунка, сечостатевої системи та шкіри. У цьому плані препарат Фуразолідон ефективний при таких захворюваннях:

• бацилярна дизентерія;
• діарея, (викликана отруєнням);
• тиф і паратифи;
• ентероколіт;
• трихомонадний інфекція;
• лямбліоз;
• уретрит, цистит;
• рани шкірних покривів і інфіковані опіки.

Аналоги препарату

До аналогам даного ліки можна віднести препарати Фурадонин і Фурацилин. Правда, в порівнянні з ними, Фуразолідон більш ефективний щодо грамнегативних бактерій, та до того ж менш токсичний.

Режим дозування

Приймати цей медикамент необхідно внутрішньо, не розжовуючи таблетку та запиваючи її водою. Для боротьби з паратифами, харчові токсикоінфекції та дизентерію приймати ліки необхідно чотири р / добу по 150 мг. Тривалість лікування обмежується 7-10 днями.

Для лікування трихомонадной інфекції даний препарат приймають до чотирьох р / добу по 100 мг протягом чотирьох днів. Дорослим хворим з лямбліоз це засіб необхідно давати по 100 мг чотири р / добу, а дітям до десяти років - з розрахунку 10 мг / кг ваги тіла. При цьому добову дозу необхідно розділити на три прийоми.

За відгуками, ефективне застосування Фуразолидона при лікуванні опіків, а також ранових інфекцій. У цих випадках ліки застосовують у вигляді вологих пов'язок з розчином Фуразолидона. Для приготування розчину дві таблетки розводять в 100 мл теплої води.

Протипоказання препарату

Розглядаючи протипоказання засоби Фуразолідон, інструкція із застосування виділяє такі стани:

• лактозная, а також фосфотдегідрогеназная недостатність;
• термінальна стадія ниркової недостатності;
• вік немовляти молодше одного місяця;
• індивідуальна непереносимість фуразолидона.

З обережністю цей медикамент застосовують при захворюваннях печінки або нервової системи, у разі вагітності або годування немовляти грудьми. У цю групу варто включити осіб, чия робота вимагає швидкої реакції і високої концентрації уваги.

Побічна дія

Прийом цього лікарського засобу зазвичай не викликає негативних ефектів, але в окремих випадках може спровокувати: нудоту, зниження апетиту, блювоту, больові відчуття в епігастрії. За наявною інформацією, в поодиноких випадках прийом Фуразолидона приводив до шкірного висипу, кропивниці, набряку Квінке та інших алергічних реакцій. Бережіть себе і своїх дітей!

Склад і фармакологічні властивості

Медпрепарат являє собою мазь, а так само крем або емульсію для локального (місцевого) лікування шкірних захворювань - запалень, алергій. Один грам мазі Адвантан містить 1мг (0, 1%) мікронізованого метилпреднизолона ацепоната.

Мазь Адвантан має протизапальну і протиалергічну дію, знижуючи вираженість симптомів (еритема, набряк, свербіж, подразнення і біль). Впливаючи безпосередньо на уражені ділянки шкіри, Адвантан швидко знімає запалення і хворобливі відчуття.

Показання до застосування і дозування

Мазь Адвантан допоможе подолати захворювання шкіри і дерматологічні проблеми. До них відносяться: атопічний дерматит, екзема, простий контактний, а також алергічний дерматит, мікробна і професійна екземи. Так же препарат показаний при сонячних опіках, фотодерматит.

Наносять засіб конкретно на область поразки одного разу на добу, шар повинен бути тонким, втирати потрібно легкими рухами. Безперервне і щоденне застосування медпрепарату Адвантан в будь-якій формі (крему, мазі або жирної мазі), не повинно тривати більше 3-х місяців (12-ти тижнів) для дорослих, і не більше 1 місяця (4-х тижнів) для діток. За рік можливо кілька курсів проведення терапії. При лікуванні дітей даним препаратом, варто звернутися за консультацією до педіатра.

Протипоказання і побічні ефекти

Даний засіб досить добре переноситься, але, тим не менш, варто прийняти деякі запобіжні заходи. Препарат не рекомендується наносити в місці прояви таких захворювань, як шкірний туберкульоз або сифіліс (друга ступінь сифілісу - виникають прояви на шкірі), при вітряної віспи, розацее (рожеві вугри), оперізуючий лишай, реакції на вакцинацію і різних вірусних захворюваннях.

У період вагітності та лактації слід ще більш ретельно поставитися до застосування даного препарату. У даних випадках мазь не повинна застосовуватися на великих ділянках шкірної поверхні і використовуватися тривалий час. Мазь не рекомендована для лікування дітей віком до 4-х місяців. Так само не слід використовувати Адвантан, якщо виявлена ​​підвищена чутливість до компонентів препарату.

При використанні мазі Адвантан не слід додатково прогрівати місце нанесення препарату.

Загальні рекомендації

Необхідно оберігати очі від потрапляння препарату! Зберігати препарат Адвантан інструкція із застосування рекомендує тільки в недоступному для дітей місці, при температурі не більше 25 градусів.

Аналоги препарату

Лікарський засіб Адвантан має свої аналоги, що містять метилпреднізолон, ними є: Депо-Медрол, Лемод, Медрол, Метипред, Солу-Медрол, урбазон.

Однак треба пам'ятати, що перш ніж почати лікування недуги, краще звернутися до лікаря. Бережіть себе!

Що таке боброва струмінь

Всупереч розхожій думці, боброва струмінь - зовсім не сеча тварини, а спеціальне ароматичну речовину, що зберігається в залозах бобра. У свіжому вигляді ця субстанція виглядає як жовто-бура мазь, а в сухому вигляді вона просто бура. У цінне мускус тваринного містяться більше 50 найрізноманітніших біологічно активних речовин: феноли, спирти, ефіри, кислоти, природні стероїди, мінеральні компоненти, смолисті сполуки, причому, у високій концентрації. Особливе місце тут займає мускус - секрет тварини, яким він позначає власну територію.

Лікування за допомогою бобрової струменя

Про цінність цього унікального засобу писав у своїх працях Гіппократ. При дворі Катерини II бобровий струмінь застосовували для лікування епілепсії, чуми, шлункових хвороб і навіть гикавки. З її допомогою придворний люд зміцнював свою нервову систему і серце. Однак найбільшу цінність це засіб мав для чоловіків, які за допомогою цих ліків боролися з імпотенцією.

Не меншою популярністю користується боброва струмінь і в наші дні. Причому, застосовується секрет бобра, і як зовнішній, і як внутрішній засіб. Особливо широко його використовують для лікування сечостатевої сфери у чоловіків, завдяки чому бобровий струмінь нерідко називають «природного Віагрою». Це засіб дійсно благотворно впливає на потенцію, причому, на відміну від Віагри, не завдає шкоди організму. До того ж, з його допомогою успішно лікують простатит.

Боброва струмінь славиться загоюють і бактерицидними властивостями. У цьому плані вона може бути використана при шкірних нагноениях, травмах та інфекційних ранах. Секрет бобра є потужним засобом у боротьбі з гнійними інфекціями, з якими не завжди можуть впоратися навіть антибіотики.

У складі бобрової струменя присутній мускусний компонент, який здатний впоратися з наявними легеневими захворюваннями. Це засіб швидко позбавляє від кашлю, в тому числі і від кашлю курця. Більш того, за наявними даними, мускус бобрової струменя здатний знищити навіть паличку Коха. Він відмінно підвищує імунітет людини і благотворно впливає на загальний стан організму. Народні цілителі відзначають, що вже після місяця регулярного застосування бобрової струменя у людини помітно підвищується розумова і фізична активність, посилюється працездатність і настрій. Рекомендують цей засіб і спортсменам, які готуються до змагань.

Бобровий струмінь застосовують для лікування нервових захворювань, серця і судин, для позбавлення від паралічів і мігреней. Крім уже згаданих чоловічих проблем з сечостатевої системою, лікує боброва струмінь гінекологічні захворювання, а також внутрішні хвороби: ниркову недостатність, пієлонефрити, камені в нирках та інші.

Окремо варто сказати про те, що боброва струмінь застосовується у разі онкологічних захворювань, хвороб крові, гепатиту А і В, а також різних форм жовтяниці. Призначають цей засіб учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у разі лейкозів, променевої хвороби і лейкемії. При всьому при цьому лікування бобрової струменем можна проводити без будь-яких побоювань, адже протипоказань у цього засобу не існує. Бережіть себе!

Печінка - унікальний орган, який по праву вважається фільтром нашого організму. Печінка, подібно справжнісінькою лабораторії, переробляє велику кількість різних речовин, причому багато з них небезпечні для здоров'я людини. Якщо з яких-небудь причин функціонування даного органу порушується, шкідливі речовини потрапляють в кров і можуть отруїти організм. Тому вкрай важливо постійно підтримувати печінку в нормальному стані.

Лікарські препарати, що сприятливо впливають на функцію печінки, відносяться до групи гепатопротекторів. Одним з широко поширених лікарських засобів даного напрямку є урсосан. Інструкція по застосуванню відзначає, що цей медикамент усуває застійні явища в жовчовивідних шляхах, знижує в крові рівень токсинів і холестерину, має імуномодулюючу дію. Також препарат має холелітолітична властивостями - сприяє розчиненню жовчних каменів.

Активно діючою речовиною цього лікарського засобу є урсодеоксихолевая кислота, позитивно впливає на стан печінки. Різні фармацевтичні компанії, що спеціалізуються на випуску гепатопротекторів, виробляють урсодеоксихолеву кислоту під різними назвами: Урсофальк, Урсо-100, Урдокса.

Лікарський препарат урсосан надає сприятливу дію на клітинні мембрани печінки і жовчовивідних шляхів, запобігаючи їх старіння і загибель. Крім того, даний медикамент оберігає мембрани клітин від пошкодження при закиданні жовчі в стравохід або шлунок, що відбувається при рефлюкс-езофагіті або билиарном рефлюкс-гастриті. Урсосан сприяє розчиненню в жовчі шкідливого холестерину, попереджаючи процес утворення жовчних конкрементів (каменів). Під внутрішньопечінкових протоках препарат усуває застій жовчі. При цирозах це ліки гальмує розростання в печінці сполучної тканини.

Основні показання до застосування препарату урсосан: застій в жовчовивідних шляхах жовчі і жовчнокам'яна хвороба. Досить часто лікарі-фахівці вдаються до використання медикаменту за обставин, коли неможливо видалити конкременти хірургічним шляхом. Якщо у хворого існують протипоказання до операції, то за допомогою цього лікувального засобу розчиняють камені в жовчному міхурі.

Практично будь-які захворювання печінки є показаннями до застосування даного лікарського препарату. Його використовують при цирозах, різних токсичних ураженнях печінки, загостренні гострих і хронічних гепатитів. В якості профілактики захворювань печінки ліки застосовують при тривалому прийомі медикаментозних засобів, призначених для лікування онкологічних захворювань (цитостатиків), а також гормональних контрацептивів. Часто після хірургічної операції з видалення жовчного міхура урсосан призначають як профілактичний засіб, що запобігає утворенню конкрементів у жовчних протоках.

Урсосан не рекомендується розжовувати, капсулу слід запивати водою під час прийому їжі. Необхідну дозування призначає лікар-фахівець, оскільки при різних захворюваннях печінки вона суто індивідуальна. Крім самої хвороби, враховується вік хворого, його загальне самопочуття. Тривалість курсового лікування варіюється від 2-х тижнів до декількох місяців і навіть років.

Як і будь-який лікарський засіб з групи гепатопротекторів, урсосан має ряд протипоказань. Не рекомендується прийом препарату при виявлених рентгенографическим шляхом твердих жовчних конкрементах, що містять велику концентрацію кальцію. Не можна приймати медикамент при гострому холангіті (запаленні жовчних проток) і гострому холециститі (запаленні жовчного міхура). Протипоказаний прийом даного ліки при цирозі печінки, в період грудного вигодовування, підвищеній чутливості до інгредієнтів, що входять до його складу. З обережністю використовують препарат при вагітності, доцільність його прийому в даний період визначає лікуючий лікар.

Також необхідно враховувати різні побічні ефекти, якими володіє препарат урсосан. Інструкція по застосуванню вказує, що до їх числа відносяться нудота, блювання, діарея або запор, больові відчуття в області спини, алергічні реакції, загострення псоріазу, випадання волосся.

Використання препарату урсосан увазі тривалий період лікування печінки, який проводиться під контролем лікаря. Будь-яке неосвічене самолікування небезпечне своїми несприятливими наслідками. Будьте здорові!

Одним з ефективних засобів, які допомагають зняти больові відчуття в суглобах, є Димексид компрес з новокаїном. Димексид являє собою лікарський препарат місцевого протизапальної дії, який переважно застосовується при м'язових і суглобових болях. Дане лікувальний засіб - це прозора безбарвна рідина з характерним запахом, що віддалено нагадує запах часнику. Медикамент прекрасно розчиняється в будь-якої рідини, включаючи спирт. Основним активним компонентом Димексиду є речовина під назвою диметилсульфоксид.

Це протизапальний засіб робить згубний вплив на різні небезпечні бактерії. Але особлива цінність даного ліків полягає в його здатності з легкістю проникати через шкіру та слизові оболонки вглиб тканин. В результаті це лікарський засіб захоплює за собою спеціальні речовини, розчинені в ньому, і ефективно їх переносить до вогнища запалення. Тому Димексид в компресах досить часто застосовують у комплексі з іншими лікарськими засобами, які попередньо в ньому розчиняють.

У медичній практиці дозволено тільки місцеве застосування Димексиду. Внутрішній прийом препарату стає потужним токсином для організму людини. Було відзначено, що всього декілька крапель даної речовини, прийняті всередину, викликають нудоту, блювоту, серйозні порушення функціонування шлунково-кишкового тракту. Навіть місцеве застосування Димексиду вимагає великої уваги і серйозного ставлення, адже нерозведений концентрат, потрапляючи на шкірну поверхню і слизові оболонки, може викликати опік.

Перед початком використання даного медикаментозного препарату рекомендується провести пробу на його переносимість. При проведенні тестування на невелику ділянку шкіри обережно наносять тампоном 30% водний розчин Димексиду. Якщо після закінчення декількох хвилин шкіра почервоніє, виникне свербіж, то застосування ліки недоцільно. Підвищена чутливість до препарату робить таке лікування неможливим.

Що стосується новокаїну, то він є місцевим анестезуючою засобом. У першу чергу медиків приваблюють малотоксичні властивості цього «застарілого» медикаменту. Це перевірене впродовж тривалого часу лікарський засіб зазвичай застосовують для локального знеболення. Потрапляючи в організм людини, новокаїн починає впливати на нервові клітини. В результаті вони перестають посилати організму больові імпульси. Цей анестетик ефективно розслаблює гладкі м'язи, в тому числі серцевий м'яз, знижуючи поріг чутливості до болю певних ділянок головного мозку.

У більшості випадків Димексид компрес з новокаїном рекомендується використовувати при таких захворюваннях, як остеохондроз, пошкодження зв'язок, хвороба Бехтерева, подагричний артрит, склеродермія, деформуючий остеоартроз.

Приготувати такий компрес дуже просто. Спочатку потрібно змішати 30 міліграмів Димексиду і 50 міліграмів 2% розчину новокаїну. Потім слід підготувати ємність, налити в неї отриманий розчин, змочити складом марлеву серветку. Змочену серветку пінцетом накладають на область впливу, зверху покривають компресним папером або целофаном. Далі йде утеплюючий шар (вовняна тканина або шарф), який фіксується бинтом. Час впливу компресу становить 30 - 60 хвилин.

Безумовно, важливо враховувати наявні протипоказання такого лікування, до числа яких відносяться серцево-судинні захворювання, знижений імунітет, літній або дитячий вік, вагітність. Перед початком лікування необхідно проконсультуватися з лікарем. Димексид з новокаїном є небезпечними засобами, тому самостійно з ними експериментувати не рекомендується. Будьте здорові!

Інфекційно-алергічні дерматити можуть виникати з різних причин: незбалансоване харчування, вірусні ураження, стреси, спадкова схильність, вегетативно-судинні порушення, зниження імунітету і багато інших чинників. На тлі алергічних реакцій відбувається порушення балансу мікрофлори, що призводить до швидкого приєднання інфекції. У хворого людини з'являються інтенсивний свербіж шкіри, лущення шкіри, висипання різної локалізації. Для позбавлення від таких негативних проявів і призначена мазь Гіоксізон.

Фармакологічна дія

Це лікувальний засіб складається з двох активно діючих компонентів. Одним з них є антибіотик окситетрациклін, що відноситься до лікарської групі тетрацикліну. До даного антибактеріальних засобів чутливо велика кількість різноманітних грамнегативних і грампозитивних бактерій. Другий компонент - гідрокортизон. Це глюкокортикостероїд, який пригнічує вивільнення основного медіатора алергічних реакцій гістаміну, а також гальмує вироблення арахідонової кислоти, знижуючи тим самим синтез «винуватців» запальних процесів простагландинів. Поєднання окситетрациклина і гідрокортизону дозволяє мазі Гіоксізон надавати протиалергічну, протизапальну, протисвербіжну та антиексудативну дію.

показання до застосування

Мазь Гіоксізон призначають при різних формах інфекційно-алергічного ураження шкіри. Це алергічний дерматит, ерозії, інфіковані екземи, бешихи, імпетиго, карбункули, фурункульоз, фолікуліт, кропив'янка. Успішно використовують даний препарат при гнійних і алергічних захворюваннях органів слуху, сонячної та ексудативної мультиформної еритеми, себореї і навіть укусах комах. Це лікувальний засіб допоможе при опіках, обмороженнях, варикозних виразках нижніх кінцівок.

спосіб застосування

Перед тим, як використовувати мазь Гіоксізон, необхідно виявити збудника приєдналася інфекції, для чого слід здати відповідні аналізи. Мазь наноситься на уражені ділянки шкіри 2 - 3 рази на добу. Тривалість лікування залежить від локалізації та ступеня ураження шкірного покриву, але не повинна перевищувати 2-х тижнів.

Протипоказання і побічні ефекти

До протипоказань використання мазі Гіоксізон відносяться шкірні вірусні захворювання (вітрянка, герпес), мікоз, пухлини та туберкульоз шкіри, підвищена чутливість до компонентів, що становлять основу цього лікарського засобу. Заборонено наносити мазь під час вагітності та грудного вигодовування дитини. Не рекомендується застосовувати даний препарат для лікування дітей, які не досягли 12-річного віку.

Основний побічний ефект, характерний для мазі Гіоксізон - роздратування шкірного покриву. Після тривалого нанесення препарату на шкіру обличчя може відбутися атрофія підшкірної клітковини губ, телеангіектазія.

Особливі вказівки

Слід звернути увагу на особливі вказівки при нанесенні мазі Гіоксізон. Інструкція по застосуванню вказує, що глюкокортикостероїди володіють імунодепресивною ефектом, тому під час лікування необхідно відмовитися від будь-яких видів імунізації, особливо від вакцинації проти вітряної віспи. Також слід уникати потрапляння мазі на великі ділянки дитячої шкіри.

При використанні мазі Гіоксізон важливо не допускати стороннього подразнення шкіри, яке може виникнути через емоційного перенапруження, підвищеного потовиділення, холодного повітря, носіння грубої синтетичної або вовняного одягу. Також необхідно звести до мінімуму контакт шкіри з водою і постаратися виключити миючі засоби, які містять мило.

Більшість користувачів зазначає, що при інфекційно-алергічних дерматитах мазь Гіоксізон добре допомагає. Хоча багато хто незадоволений, що вона довго вбирається і тривалий час блищить на шкірі. Але, незважаючи на такий дискомфорт, необхідно провести повний курс лікування, щоб уникнути повторного виникнення хвороби. Бережіть себе!