Основна функція цього життєво важливого органу спрямована на депонування і концентрацію жовчі, яка продукується печінкою. У жовчний міхур жовч потрапляє з печінки по жовчних протоках. У процесі прийому їжі жовч, що скупчилася в жовчному міхурі, виділяється в дванадцятипалу кишку і бере участь у травленні. Жовч розщеплює жири, активує ферменти в травному тракті.

Безумовно, оперативне видалення жовчного міхура суттєво погіршить процес травлення, адже за відсутності цього органу жовч буде надходити безпосередньо в дванадцятипалу кишку прямо з печінки. Найбільш часто зустрічається захворюванням жовчного міхура є хронічний холецистит. Освіта каменів у цьому органі пов'язано з порушенням обмінних процесів, в яких беруть участь такі речовини, як холестерин, пігменти, жовчні кислоти.

Операція, проведена при видаленні жовчного міхура, носить назву холецистектомія. В даний час відомі два методи проведення такої хірургічної операції. Це відкритий спосіб, через черевної доступ, і лапароскопічний. Вважається, що на сьогоднішній день відкритий спосіб практично втратив свою актуальність. Лікарі хірургічної практики в більшості випадків вдаються до лапароскопічне видалення, який виключає важкі післяопераційні ускладнення, а також більш привабливий у косметичному сенсі.

Лапароскопічна операція проводиться під загальним наркозом. Лікар-хірург виробляє 3 - 4 надрізу на животі в області проекції печінки. Виконані надрізи не перевищують пари сантиметрів, що цілком достатньо для введення троакаров - спеціальних медичних інструментів. Потім область живота потрібно «роздути» за допомогою певної кількості газу через трубку. Це необхідно для того, щоб лікар-хірург краще бачив розташування прилеглих органів відносно один одного.

Дану операцію становлять кілька послідовних етапів. По-перше, хірург накладає затискачі на міхуровопротока і великі печінкові кровоносні судини, що необхідно для запобігання суттєвої крововтрати. По-друге, проводиться безпосереднє видалення жовчного міхура. По-третє, лікар зашиває надрізи.

Таким чином, лапароскопічна операція з видалення жовчного міхура проводиться без полостного проникнення в черевну порожнину. Апарати сучасного виробництва дуже якісно дозволяють відтворити картинку внутрішніх органів на екрані. Це дозволяє уникнути порожнинних операції.

На превеликий жаль, в деяких випадках лікар-хірург не має можливості провести лапароскопічне видалення жовчного міхура. Така ситуація виникає, якщо у пацієнта виявлений перитоніт або нагноєння жовчного міхура. Тоді лікар вдається до відкритого доступу, коли на правій стороні живота, нижче ребер, робиться великий розріз, через який віддаляється жовчний міхур.

Перед операцією проводиться необхідна підготовка, що включає в себе вивчення інформації про всі ліки, що приймаються пацієнтом, вітамінах, травах. Приховування будь-якої інформації від лікаря-хірурга надзвичайно небезпечно. Потім, починаючи з опівночі до початку операції, протипоказано приймати їжу, пити воду.

Важливий процес реабілітації після проведення операції. Внаслідок потрапляння повітря в черевну порожнину може виникнути біль в області шиї або плечей. Іноді після видалення жовчного міхура виникають труднощі з випорожненням кишечника. Основна рекомендація по прийому їжі після холецистектомії полягає в дробовому харчуванні.

Також для запобігання легеневої інфекції після хірургічної операції пацієнта навчать правильно кашляти, виконувати вправи по глибокому диханню. За будь-яких несприятливих ознаках нездоров'я необхідно негайно зв'язатися з лікарем. Особливо, якщо спостерігається біль у животі, розійшлися розрізи, збільшується почервоніння, з'явився синець, підвищилася температура. Всі вищевказані ознаки вимагають термінової медичної допомоги.

Підвищена увага до свого здоров'я прискорить одужання. Бережіть себе!

Тиреотропний гормон (ТТГ) виробляється передньою долею гіпофіза. Це основне біологічно активна речовина, що впливає на діяльність щитовидної залози. Він стимулює вироблення інших гормонів «щитовидки», таких як тироксин (Т4), а також трийодтиронін (Т3), які потрібні організму для активізації процесу росту і розвитку, для регуляції обміну речовин, для синтезу білків, а також енергетичного обміну в організмі. Дані гормони взаємодіють за принципом зворотного зв'язку.

У цьому випадку варто розібратися з причинами тривалого підвищення тиреотропного гормону. Дуже часто ТТГ в крові підвищується після оперативного видалення жовчного міхура, після проведення гемодіалізу (позаниркового очищення крові), а також при нечутливості тиреоїдних гормонів або при отруєнні свинцем. Прийом деяких медичних препаратів, а саме нейролептиків, йодидів, преднізолону або адреноблокаторів також може вплинути на підвищення рівня цього гормону. Навіть великі фізичні навантаження і стрес часом призводять до підвищення ТТГ. Зростання тиреотропного гормону нерідко говорить про запалення щитовидної залози або надниркової недостатності.

А між тим головними причинами підвищення ТТГ є: захворювання гіпотиреоз, а також наявність різних пухлин, які впливають на вироблення даного гормону. Гіпотиреоз являє собою патологічний стан, прояви якого багатоликі. У людини з гіпотиреозом часто спостерігається слабкість, зниження апетиту, його мучать часті депресії, а розумова діяльність загальмовується. Більш того, даний стан впливає на збільшення холестерину в крові, що стає причиною зайвої ваги. Але найнебезпечніше те, що гіпотиреоз здатний порушити еректильну функцію у чоловіків, тобто призвести до імпотенції, а також стати причиною порушення менструального циклу, а то і безпліддя у жінок. Тому дуже часто про дане захворювання люди дізнаються намагаючись з'ясувати причину порушень з боку статевої сфери або бажаючи розібратися з причиною зайвої ваги.

Знаючи чому тиреотропний гормон підвищений і до яких серйозних наслідків для організму це може привести, при перших симптомах нездужання варто звернутися до лікаря і пройти повне обстеження, не забуваючи перевірити роботу щитовидної залози.

Лікування гіпотиреозу і прагнення нормалізувати рівень ТТГ в крові увазі використання замісної терапії. У цьому випадку лікар призначає фармацевтичні препарати, які дозволять заповнити недолік в організмі гормонів (Т3 і Т4), а значить відновити гормональний баланс і таким чином усунути симптоматику гіпотиреозу. Фахівці говорять про те, що успішна замісна терапія на сьогоднішній день дозволяє усунути небезпеку для здоров'я пацієнтів. Чоловіки при адекватному лікуванні довго відчуватимуть свою повноцінність, а жінкам така терапія подарує можливість відчути радість материнства. Бережіть своє здоров'я!

Тиреотропний гормон (ТТГ) виробляється передньою долею гіпофіза. Це основне біологічно активна речовина, що впливає на діяльність щитовидної залози. Він стимулює вироблення інших гормонів «щитовидки», таких як тироксин (Т4), а також трийодтиронін (Т3), які потрібні організму для активізації процесу росту і розвитку, для регуляції обміну речовин, для синтезу білків, а також енергетичного обміну в організмі. Дані гормони взаємодіють за принципом зворотного зв'язку.

У цьому випадку варто розібратися з причинами тривалого підвищення тиреотропного гормону. Дуже часто ТТГ в крові підвищується після оперативного видалення жовчного міхура, після проведення гемодіалізу (позаниркового очищення крові), а також при нечутливості тиреоїдних гормонів або при отруєнні свинцем. Прийом деяких медичних препаратів, а саме нейролептиків, йодидів, преднізолону або адреноблокаторів також може вплинути на підвищення рівня цього гормону. Навіть великі фізичні навантаження і стрес часом призводять до підвищення ТТГ. Зростання тиреотропного гормону нерідко говорить про запалення щитовидної залози або надниркової недостатності.

А між тим головними причинами підвищення ТТГ є: захворювання гіпотиреоз, а також наявність різних пухлин, які впливають на вироблення даного гормону. Гіпотиреоз являє собою патологічний стан, прояви якого багатоликі. У людини з гіпотиреозом часто спостерігається слабкість, зниження апетиту, його мучать часті депресії, а розумова діяльність загальмовується. Більш того, даний стан впливає на збільшення холестерину в крові, що стає причиною зайвої ваги. Але найнебезпечніше те, що гіпотиреоз здатний порушити еректильну функцію у чоловіків, тобто призвести до імпотенції, а також стати причиною порушення менструального циклу, а то і безпліддя у жінок. Тому дуже часто про дане захворювання люди дізнаються намагаючись з'ясувати причину порушень з боку статевої сфери або бажаючи розібратися з причиною зайвої ваги.

Знаючи чому тиреотропний гормон підвищений і до яких серйозних наслідків для організму це може привести, при перших симптомах нездужання варто звернутися до лікаря і пройти повне обстеження, не забуваючи перевірити роботу щитовидної залози.

Лікування гіпотиреозу і прагнення нормалізувати рівень ТТГ в крові увазі використання замісної терапії. У цьому випадку лікар призначає фармацевтичні препарати, які дозволять заповнити недолік в організмі гормонів (Т3 і Т4), а значить відновити гормональний баланс і таким чином усунути симптоматику гіпотиреозу. Фахівці говорять про те, що успішна замісна терапія на сьогоднішній день дозволяє усунути небезпеку для здоров'я пацієнтів. Чоловіки при адекватному лікуванні довго відчуватимуть свою повноцінність, а жінкам така терапія подарує можливість відчути радість материнства. Бережіть своє здоров'я!

Загальновідомо, що пронос (діарея) є наслідком захворювань шлунково-кишкового тракту, порушення режиму харчування, різних отруєнь, кишкових і ротавірусних інфекцій. Так, у весняно-зимовий період найчастіше кишечник вражають вірусні інфекції, а в жарку пору року збільшується кількість отруєнь. Особливо небезпечна тривало перебігає діарея у дітей. Через порушення електролітного балансу може наступити зневоднення (дегідратація) маленького організму. Тому важливо позбутися від проносу в найкоротші терміни, тільки робити це слід грамотно.

Для лікування проносу застосовують різні лікарські засоби - водно-сольові розчини, антибактеріальні препарати (антибіотики), ентеросорбенти. Зокрема, водно-сольові розчини призначені для відновлення електролітного балансу в організмі, однак вони не рятують від причини виникнення діареї. Антибіотики ефективні проти бактеріальних збудників, а при порушенні режиму харчування або вірусних захворюваннях вони ніякої відчутної користі не принесуть. А ось ентеросорбенти здатні видаляти з кишечника бактерії, віруси, а також токсичні речовини. Саме до останньої групи лікарських засобів відноситься Смекта.

Це протидіарейні засіб користується великою популярністю серед споживачів. Смекта містить у своєму складі особливу речовину - диосмектит. Воно являє собою різновид глини, в яку входять кремній, магній, алюміній. Діосмектіт ефективно абсорбує в кишечнику надлишки рідини і таким чином позбавляє людину від діареї. Це природна речовина має здатність зв'язувати воду, в результаті чого вміст кишечника за своєю консистенцією стає густішим. Увібравши в себе токсини, відходи життєдіяльності бактерій і вірусів, диосмектит в незміненому вигляді виводиться з організму людини.

Смекта особливо добре допомагає при вірусних інфекціях, причому крім позбавлення від проносу, знімає в органах травлення запальні процеси. Надзвичайно м'який вплив на кишечник даного препарату дозволяє використовувати його для лікування діареї навіть у новонароджених. При прийомі Смекти робота шлунково-кишкового тракту не порушується, тому виключається можливість виникнення спазматических болів.

Лікарі відзначають високу ефективність цього природного ентеросорбенту при лікуванні діареї, що виникає на тлі ротавірусної інфекції. При даному інфекційному ураженні організму, особливо у маленьких дітей, діарея може продовжуватися тривалий час і призвести до зневоднення і виснаження організму. Завдяки здатності діосмектіта вбирати в себе бактерії і віруси, полегшення при цьому захворюванні настає досить швидко.

Фармацевтичні компанії розробили дуже зручну лікарську форму протидіарейними кошти Смекта - пакетики з порошком для приготування розчину. Досить розчинити в половині склянки води кімнатної температури всього один пакетик, і ліки можна приймати всередину. Для хворої дитини розчин можна змішати з пюре, кашею або дитячим харчуванням. Як правило, Смекту приймають тричі на добу. Тривалість курсу лікування зазвичай становить 3 - 7 днів.

Цей ентеросорбент дозволено приймати в період вагітності та грудного вигодовування. До протипоказань застосування Смекти при проносі відносяться підвищена чутливість до препарату та кишкова непрохідність. З побічних ефектів відомі лише вкрай рідкісні випадки появи запору.

Якщо через тиждень після початку прийому Смекти полегшення не настає, то необхідно звертатися за медичною допомогою до лікаря. Швидше за все, потрібно лікувати основне захворювання, яке є причиною виникнення проносу. Слідкуйте за своїм здоров'ям!

Досить часто люди задаються питанням: що означає, якщо підвищений Антимюллерів гормон? У медичній практиці нерідко трапляється так, що дуже важко діагностувати якесь порушення функціонування організму. Однак існують речовини, що допомагають лікарю виявити причини нездоров'я. Одним з них є Антимюллерів гормон, іменований скорочено АМГ.

Це біологічно активна речовина закладається в організмі людини ще в період внутрішньоутробного розвитку і відповідає за регуляцію репродуктивної системи і фактор росту. Антимюллерів гормон присутня як в жіночому, так і в чоловічому організмі.

У жінок АМГ відіграє важливу роль. Він несе відповідальність за подальший розвиток так званих Мюллерова проток. Його показник дає можливість лікарю визначити стан яєчників, дозрівання і ріст фолікулів, здатність до зачаття, початок менопаузи.

У свою чергу Антимюллерів гормон у представників чоловічої статі відповідає за регресію (зворотний розвиток) Мюллерова проток. В організмі хлопчика даний гормон виробляється до часу статевого дозрівання (пубертатного періоду), потім знижується і залишається на рівні зрілого чоловіка.

Необхідно відзначити, що про антімюллерова гормоні медики дізналися порівняно недавно, тому його відкриття стало своєрідним проривом у науково-медичних дослідженнях. Важливо, що за допомогою АМГ лікарі-фахівці отримали можливість визначати стать майбутньої дитини, виявляти розлади у розвитку статевої системи. У більшості випадків основна причина, при якій призначають проведення аналізу на Антимюллерів гормон - це лікування безпліддя. Високий рівень АМГ є тривожним сигналом, який може свідчити про наявність серйозного захворювання.

Фактор підвищеного рівня антімюллерова гормону у жінок нерідко говорить про наявність гранулезноклеточной пухлини, або поликистозе яєчників. Також АМГ вище норми може стати причиною підозри на затримку статевого розвитку дівчини, ановуляторне нормагонадотропное безпліддя, або вказувати на наслідок антиандрогенного лікування. Нормальним рівнем АМГ для представниць слабкої статі вважається показник, що дорівнює 1, 0 - 2, 5 нг / мл.

Підвищений рівень антімюллерова гормону у чоловіків, нормою для яких є показник 0, 49 - 5, 98 нг / мл, може говорити про недостатньому виробленні андрогенів, уповільненому статевому розвитку, розташуванні яєчок поза мошонки (крипторхізмі) та інших розладах статевої сфери.

Лікарі-фахівці, що займаються лікуванням статевих розладів і безпліддя, відзначають, що ситуація, коли підвищений Антимюллерів гормон, не завжди вказує на присутність вищевказаних захворювань. Причиною підвищених показників при дослідженні аналізу на АМГ цілком можуть стати загострення інших хронічних хвороб, надмірні спортивні заняття, стресові ситуації.

Особливої ​​підготовки до здачі аналізу на Антимюллерів гормон не потрібно. Лікарі тільки рекомендують за кілька днів до процедури відмовитися від надмірних фізичних навантажень, шкідливих звичок, а також по можливості уникати стресів. Взагалі, жінкам дослідити рівень АМГ можна в будь-який час менструального циклу, так як його концентрація в цей період зазнає незначних змін. Але все-таки для отримання більш достовірних даних рекомендується здавати кров для аналізу на 2 - 5 день, тобто на початку циклу. У цьому випадку лікар отримає точну інформацію про стан яєчників, зможе діагностувати захворювання, вибрати вірну стратегію лікування.

При здачі аналізу, крім змісту антімюллерова гормону, встановлюється об'єм яєчників, визначається рівень фолікулостимулюючого гормону (ФСГ). При виявленні будь-яких відхилень призначається ряд інших аналізів для уточнення виявлених гормональних порушень. Необхідно відзначити, що присутність патологій в репродуктивній системі жіночого організму не завжди є перешкодою для запліднення та народження здорової дитини.

Сучасна медицина не стоїть на місці. Інноваційні науково-медичні дослідження дозволяють виявити деколи важкозрозумілі захворювання. Тому настільки важливий аналіз на Антимюллерів гормон для визначення функціонування статевої системи людини. Бережіть себе!

Досить часто люди задаються питанням: що означає, якщо підвищений Антимюллерів гормон? У медичній практиці нерідко трапляється так, що дуже важко діагностувати будь-яке порушення функціонування організму. Однак існують речовини, що допомагають лікареві виявити причини нездоров'я. Одним з них є Антимюллерів гормон, іменований скорочено АМГ.

Це біологічно активна речовина закладається в організмі людини ще в період внутрішньоутробного розвитку і відповідає за регуляцію репродуктивної системи і фактор росту. Антимюллерів гормон присутній як у жіночому, так і в чоловічому організмі.

У жінок АМГ відіграє важливу роль. Він несе відповідальність за подальший розвиток так званих Мюллерова проток. Його показник дає можливість лікарю визначити стан яєчників, дозрівання і зростання фолікулів, здатність до зачаття, початок менопаузи.

У свою чергу Антимюллерів гормон у представників чоловічої статі відповідає за регресію (зворотний розвиток) Мюллерова проток. В організмі хлопчика даний гормон виробляється до часу статевого дозрівання (пубертатного періоду), потім знижується і залишається на рівні зрілого чоловіка.

Необхідно відзначити, що про антімюллерова гормоне медики дізналися порівняно недавно, тому його відкриття стало своєрідним проривом у науково-медичних дослідженнях. Важливо, що за допомогою АМГ лікарі-фахівці отримали можливість визначати стать майбутньої дитини, виявляти розлади у розвитку статевої системи. У більшості випадків основна причина, за якої призначають проведення аналізу на Антимюллерів гормон - це лікування безпліддя. Високий рівень АМГ є тривожним сигналом, який може свідчити про наявність серйозного захворювання.

Фактор підвищеного рівня антімюллерова гормону у жінок нерідко говорить про наявність гранулезноклеточной пухлини, або полікістоз яєчників. Також АМГ вище норми може стати причиною підозри на затримку статевого розвитку дівчини, ановуляторне нормагонадотропное безпліддя, або вказувати на наслідок антиандрогенного лікування. Нормальним рівнем АМГ для представниць слабкої статі вважається показник, що дорівнює 1, 0 - 2, 5 нг / мл.

Підвищений рівень антімюллерова гормону у чоловіків, нормою для яких є показник 0, 49 - 5, 98 нг / мл, може говорити про недостатньому виробленні андрогенів, уповільненому статевому розвитку, розташуванні яєчок поза мошонки (крипторхізмі) та інших розладах статевої сфери.

Лікарі-фахівці, що займаються лікуванням статевих розладів і безпліддя, відзначають, що ситуація, коли підвищений Антимюллерів гормон, не завжди вказує на присутність вищевказаних захворювань. Причиною підвищених показників при дослідженні аналізу на АМГ цілком можуть стати загострення інших хронічних хвороб, надмірні спортивні заняття, стресові ситуації.

Особливої ​​підготовки до здачі аналізу на Антимюллерів гормон не потрібно. Лікарі тільки рекомендують за кілька днів до процедури відмовитися від надмірних фізичних навантажень, шкідливих звичок, а також по можливості уникати стресів. Взагалі, жінкам дослідити рівень АМГ можна в будь-який час менструального циклу, так як його концентрація в цей період зазнає незначних змін. Але все-таки для отримання більш достовірних даних рекомендується здавати кров для аналізу на 2 - 5 день, тобто на початку циклу. У цьому випадку лікар отримає точну інформацію про стан яєчників, зможе діагностувати захворювання, вибрати вірну стратегію лікування.

При здачі аналізу, крім змісту антімюллерова гормону, встановлюється обсяг яєчників, визначається рівень фолікулостимулюючого гормону (ФСГ). При виявленні будь-яких відхилень призначається ряд інших аналізів для уточнення виявлених гормональних порушень. Необхідно відзначити, що присутність патологій в репродуктивній системі жіночого організму не завжди є перешкодою для запліднення та народження здорової дитини.

Сучасна медицина не стоїть на місці. Інноваційні науково-медичні дослідження дозволяють виявити деколи важкозрозумілі захворювання. Тому настільки важливий аналіз на Антимюллерів гормон для визначення функціонування статевої системи людини. Бережіть себе!

Таблетки Амбробене з'явилися на фармакологічному ринку відносно недавно, проте встигли завоювати популярність багатьох людей, що намагаються знайти ефективне і при цьому безпечний засіб від кашлю. Тим, хто ще не знайомий з цим муколитическим, відхаркувальну препаратом німецької фірми «Меркле ГмбХ» варто дізнатися про його фармакологічній дії, способах прийому, а також протипоказання.

Лікуючий лікар може порадити приймати таблетки Амбробене, показанням до застосування яких може стати сухий кашель. Основною діючою речовиною препарату Амбробене (міжнародна назва Амброксол), є речовина амброксол, зміст якого в кожній таблетці становить 30мг. В якості допоміжних речовин використовуються солі кремнію і магнію, кукурудзяний крохмаль і молочний цукор (лактоза). Муколітичні властивості цих ліків дозволяють ефективно розріджувати мокроту і виводити її з організму. Вплив Амбробене на залози слизової бронхів призводить до підвищення рухової активності війок епітелію бронхів.

Відмінною особливістю препарату Амбробене від інших муколітичних засобів є те, що воно стимулює вироблення в організмі хворого такої речовини як сурфактант, яке покриває альвеоли і бронхи, запобігаючи їх спадання. При спадении великої кількості альвеол може наступити ателектаз, тобто спадання частини легені.

Завдяки тому, що описуваний препарат не токсичний, його можна приймати при з'явилося сухому кашлі ще до відвідування лікаря, однак найближчим часом варто отримати консультації фахівця, адже в більшості випадків одного Амбробене для лікування більшості захворювань дихальних шляхів буває недостатньо. Грамотний фахівець підкаже, чи варто приймати ці ліки в подальшому і чи потрібно включити в лікування антибіотичні препарати. Звертатися до лікаря важливо ще й тому, що досить часто сухий кашель зовсім не означає, що в бронхах відсутня мокрота. У разі порушення рухової активності бронхів, коли мокрота заповнює їх, але не виводиться з організму, приймати такі таблетки навіть небезпечно.

Показанням до застосування таблеток Амбробене є хронічні і гострі бронхіти, запалення легенів, бронхоектатична хвороба, а також бронхіальна астма при наявності важко відокремлюємо і в'язкого мокротиння.

Що стосується застосування цього препарату, то таблетки Амбробене варто пити за 30-40 хвилин до прийому їжі, запиваючи ліки великим обсягом води, соку або склянкою чаю, так як рідина необхідна для утворення мокротиння. Схема прийому, розроблена виробником, має на увазі прийом Амбробене дітьми старше 12 років і дорослими 3 рази на день по 1 таблетці. У разі поліпшення стану хворого можна перейти на прийом половинки таблетки 2 рази на день. Дітям 6-12 років призначають даний препарат по половинці таблетки 2-3 рази на день, а при поліпшенні стану - по половинці таблетки 1 раз на день.

Як було сказано вище, препарат Амбробене нетоксичний, а тому має мінімум протипоказань. Так, не можна приймати цей засіб дітворі не досягли 6-річного віку, особам з епілепсією, хворобою дванадцятипалої кишки, виразку, а також особам з підвищеною чутливістю до компонентів описуваного кошти.

При годуванні груддю, а також під час вагітності цей лікарський препарат потрібно приймати тільки після узгодження з лікарем. Аналогічна консультація потрібна і у випадку, якщо у хворого є порушення функції печінки або нирок, а також цукровий діабет.

Багатьох хворих цікавить, чи можуть дані таблетки провокувати побічні ефекти? Виробники на це питання відповідають, що побічні ефекти виникають вкрай рідко, однак не виключені. Насамперед, у пацієнта можуть виникнути алергічні реакції, від кропив'янки і свербежу, до анафілактичного шоку. Крім того, може з'явитися нудота і блювота, підвищене слиновиділення, проноси і запори, а також болі в шлунку. У рідкісних випадках у хворих спостерігається порушення сечовипускання і головні болі.

При передозуванні препарату у хворого може знижуватися артеріальний тиск, з'являється нудота і блювота. У цьому випадку варто негайно викликати швидку медичну допомогу. Щоб уникнути ускладнень намагайтеся не порушувати рекомендовані дозування і тоді ліки буде працювати на прискорення одужання, не завдаючи шкоди організму. Міцного вам здоров'я!

Аналіз крові на ТТГ - досить поширене явище в наші дні. Призначається ця процедура при необхідності визначити рівень тиреотропного гормону, який виробляється передньою долею гіпофіза і відповідає за нормальну роботу щитовидної залози. Важливість даного аналізу полягає і в тому, що з його допомогою визначаються всі лабораторні показники, пов'язані з роботою щитовидної залози. Детальніше про цю процедуру та її значення розповімо в даній статті.

ТТГ являє собою тиреотропний гормон, який виробляється передньою долею гіпофіза і відповідає за нормальну роботу щитовидної залози. Відбувається це таким чином: головною функцією ТТГ є вироблення тиреоїдних гормонів. При нормальному функціонуванні щитовидної залози зниження вироблення тиреоїдних гормонів обіцяє підвищення концентрації ТТГ, а також збільшенню секреції трійодіротіна (Т3) і тироксину (Т4). Навпаки ж, при надлишку тиреоїдних гормонів концентрація ТТГ знижується, що загрожує різними захворюваннями.

Рівень тиреотропного гормону в організмі може залежати і від віку, так як у новонароджених його концентрація може варіюватися від 1, 1 до 17, 0 мед / л, у малюків до 2 років - від 0, 4 до 7, 0 мед / л, а у дітей старше 14 років і дорослих людей - від 0, 4 до 4, 0 мед / л.

Приводом для здачі аналізу крові на тиреотропний гормон є такі стани: виявлення прихованого гіпотиреозу, зоб, затримка статевого або розумового розвитку у дитини, міопатія (м'язова дистрофія), серцева аритмія, а також гіперпролактинемія (підвищений вміст в крові пролактину) і алопеція (облисіння) . Крім того, аналіз призначається для встановлення причини безпліддя, при зниженні лібідо або імпотенції, а також для контролю стану пацієнта після гормонозаместительной терапії.

У випадку, коли аналіз показує збільшення вироблення описуваного гормону, це може говорити про численні негативні зміни в організмі. Даний діагноз говорить про можливу наявність важких психічних захворювань, про недостатність функції надниркових залоз або про наявність різних пухлин в організмі, наприклад, пухлини гіпофіза. Якщо ж вироблення гормону знижена, то пацієнту ставиться діагноз «гіпотиреоз», що говорить про зниження функції гіпофіза або його травмі. Крім того, зниження вироблення даного гормону може свідчити про наявність тиреотоксической аденоми, токсичного зобу, а також стати наслідком тривалого голодування чи психологічного стресу.

Лікарі звертають увагу також на те, що концентрація ТТГ в плазмі крові може бути знижена через прийом допаміну, цитостатиків, кортикостероїдів, анаболічних стероїдів, а також тироксину, ніфедипіну або препаратів для боротьби з гіперпролактинемією, наприклад, Перібеділа, метерголін і Бромкриптину. До речі, впродовж I, а також II триместру вагітності рівень даного гормону у жінок знижується приблизно на 20%. Насправді причин зниження вироблення тиреотропного гормону досить багато, а тому поставити правильний діагноз виходячи з аналізу крові на ТТГ зможе лише професійний лікар-ендокринолог.

Варто дізнатися і про підготовку до паркану крові. В першу чергу за місяць до даної процедури варто відмовитися від прийому медпрепаратів (особливо з вмістом йоду), здатних вплинути на концентрацію ТТГ в плазмі крові. За дві доби до аналізу потрібно відмовитися від фізичних навантажень, від куріння і вживання алкоголю. Аналіз береться натщесерце, причому протягом 30 хвилин до забору крові людині варто перебувати в стані спокою. Будьте завжди здорові!

Аналіз крові на ТТГ - досить поширене явище в наші дні. Призначається ця процедура при необхідності визначити рівень тиреотропного гормону, який виробляється передньою долею гіпофіза і відповідає за нормальну роботу щитовидної залози. Важливість даного аналізу полягає і в тому, що з його допомогою визначаються всі лабораторні показники, пов'язані з роботою щитовидної залози. Детальніше про цю процедуру та її значення розповімо в даній статті.

ТТГ являє собою тиреотропний гормон, який виробляється передньою долею гіпофіза і відповідає за нормальну роботу щитовидної залози. Відбувається це таким чином: головною функцією ТТГ є вироблення тиреоїдних гормонів. При нормальному функціонуванні щитовидної залози зниження вироблення тиреоїдних гормонів обіцяє підвищення концентрації ТТГ, а також збільшенню секреції трійодіротіна (Т3) і тироксину (Т4). Навпаки ж, при надлишку тиреоїдних гормонів концентрація ТТГ знижується, що загрожує різними захворюваннями.

Рівень тиреотропного гормону в організмі може залежати і від віку, так як у новонароджених його концентрація може варіюватися від 1, 1 до 17, 0 мед / л, у малюків до 2 років - від 0, 4 до 7, 0 мед / л, а у дітей старше 14 років і дорослих людей - від 0, 4 до 4, 0 мед / л.

Приводом для здачі аналізу крові на тиреотропний гормон є такі стани: виявлення прихованого гіпотиреозу, зоб, затримка статевого або розумового розвитку у дитини, міопатія (м'язова дистрофія), серцева аритмія, а також гіперпролактинемія (підвищений вміст в крові пролактину) і алопеція (облисіння) . Крім того, аналіз призначається для встановлення причини безпліддя, при зниженні лібідо або імпотенції, а також для контролю стану пацієнта після гормонозаместительной терапії.

У випадку, коли аналіз показує збільшення вироблення описуваного гормону, це може говорити про численні негативні зміни в організмі. Даний діагноз говорить про можливу наявність важких психічних захворювань, про недостатність функції надниркових залоз або про наявність різних пухлин в організмі, наприклад, пухлини гіпофіза. Якщо ж вироблення гормону знижена, то пацієнту ставиться діагноз «гіпотиреоз», що говорить про зниження функції гіпофіза або його травмі. Крім того, зниження вироблення даного гормону може свідчити про наявність тиреотоксической аденоми, токсичного зобу, а також стати наслідком тривалого голодування чи психологічного стресу.

Лікарі звертають увагу також на те, що концентрація ТТГ в плазмі крові може бути знижена через прийом допаміну, цитостатиків, кортикостероїдів, анаболічних стероїдів, а також тироксину, ніфедипіну або препаратів для боротьби з гіперпролактинемією, наприклад, Перібеділа, метерголін і Бромкриптину. До речі, впродовж I, а також II триместру вагітності рівень даного гормону у жінок знижується приблизно на 20%. Насправді причин зниження вироблення тиреотропного гормону досить багато, а тому поставити правильний діагноз виходячи з аналізу крові на ТТГ зможе лише професійний лікар-ендокринолог.

Варто дізнатися і про підготовку до паркану крові. В першу чергу за місяць до даної процедури варто відмовитися від прийому медпрепаратів (особливо з вмістом йоду), здатних вплинути на концентрацію ТТГ в плазмі крові. За дві доби до аналізу потрібно відмовитися від фізичних навантажень, від куріння і вживання алкоголю. Аналіз береться натщесерце, причому протягом 30 хвилин до забору крові людині варто перебувати в стані спокою. Будьте завжди здорові!