У період очікування дитини вагітна жінка піддається великим навантаженням. Організму доводиться випробовувати перенапруження, яке неодмінно позначається на загальному стані здоров'я майбутньої мами.

Досить обмежений спектр допоміжних засобів, дозволений для застосування при стані вагітності. Одним з рекомендованих способів полегшення не завжди гарного стану здоров'я вагітної жінки є ароматерапія. Саме вона допомагає більшості жінок у стані вагітності полегшити легкі нездужання, значно поліпшити загальний стан в цей непростий період життя. Вплив препаратами ароматерапії, збалансованими природними субстанціями, застосовуваними в розведеному вигляді, дозволить впоратися з безліччю неприємних моментів.

Особливо часто рекомендується застосування персикового масла при вагітності. Дане масло має надзвичайно легкою консистенцією, ніжним заспокійливим ароматом, що сприяє ефективно впливати на психоемоційну сферу вагітної жінки. Під час протікання другого триместру вагітності часто виникає крайня необхідність зняти гіпертонус матки. Звичайно, найбільш поширене застосування в даному випадку лікарських препаратів, але можливе використання в даній ситуації природного «коктейлю», який ефективно впливає на стан вагітної жінки.

Приготувати антистресовий «коктейль» - досить просте заняття. Вам знадобиться прийняти за основу персикове масло при вагітності, приблизно п'ятдесят міліграмів, по три краплі троянди і пальмарози, п'ять крапель лаванди. Ретельно змішаний склад в абсолютно будь-який час нанесіть на ліву руку в кількості однієї чайної ложки. Починайте втирати лівою рукою за годинниковою стрілкою, по спіралі від пупка протягом десяти хвилин, поки масло повністю не вбереться. Ви зможете неодмінно розслабитися і відпочити.

Якщо ваша вагітність припала на осінньо-зимовий період, пору вірусних захворювань і простудних нездужань, то персикове масло при вагітності просто необхідно. Воно допоможе ефективно і швидко позбутися від нежиті, простудних проявів. Приготуйте домашнє ліки, основою якого стане цілющу персикове масло. На одну десертну ложку персикового масла додайте три краплі олії каяпута, дві краплі евкаліпта. Змішавши склад, можете закопувати його в ніс по три рази щодня по дві краплі, в кожну носову пазуху. Ви неодмінно відчуєте полегшення. Застосовуєте ви тільки виключно природні натуральні засоби, ніяких шкідливих штучних хімічних сполук не використовувалося.

Застосовується персикове масло при вагітності, як основа для приготування цілющих складів для лікування деяких шкірних хвороб, наприклад, грибкових захворювань нігтів. Для приготування такого лікарського засобу знадобиться взяти за основу одну столову ложку персикового масла, після чого додайте по три краплі олії чайного дерева, найолі, пачулі. Ретельно змішавши склад, можете користуватися цією сумішшю для успішного лікування грибкового захворювання нігтів.

Хочеться неодмінно відзначити, що застосовувати масло персикових кісточок можна тільки, набуваючи його виключно в спеціалізованих магазинах. Вони можуть запропонувати вам спеціальні тести, які ви обов'язково перед придбанням повинні схвалити. Треба зрозуміти для себе, чи викликає даний аромат у вас позитивні відчуття. Тільки після цього неодмінної умови вирішуйтеся на придбання ефірного масла.

Ніколи персикове масло при вагітності не приймайте всередину. Дане масло практично ніколи не викликає алергічних реакцій, але при вагітності такі прояви можуть виникнути, тому обов'язково проведіть тест на алергенність персикового масла. Необхідно відзначити, що при вагітності використання такого цілющого натурального масла обов'язково обговоріть з вашим лікарем-гінекологом.

Позитивно впливає застосування персикового масла при профілактиці утворення розтяжок при вагітності. Обробляючи шкіру, починаючи з першого триместру вагітності, ви уникнете спотворюють ваше тіло темно-фіолетових рубців. Використання персикового масла допоможе вам практично при будь-якому нездужанні, можливе в період вагітності. Будьте здорові!

У період очікування дитини вагітна жінка піддається великим навантаженням. Організму доводиться випробовувати перенапруження, яке неодмінно позначається на загальному стані здоров'я майбутньої мами.

Досить обмежений спектр допоміжних засобів, дозволений для застосування при стані вагітності. Одним з рекомендованих засобів полегшення не завжди гарного стану здоров'я вагітної жінки є ароматерапія. Саме вона допомагає більшості жінок у стані вагітності полегшити легкі нездужання, значно поліпшити загальний стан в цей непростий період життя. Вплив препаратами ароматерапії, збалансованими природними субстанціями, застосовуваними в розбавленому вигляді, дозволить впоратися з безліччю неприємних моментів.

Особливо часто рекомендується застосування персикового масла при вагітності. Дане масло має надзвичайно легкою консистенцією, ніжним заспокійливим ароматом, сприяючим ефективно впливати на психоемоційну сферу вагітної жінки. Під час протікання другого триместру вагітності часто виникає крайня необхідність зняти гіпертонус матки. Звичайно, найбільш поширене застосування в даному випадку лікарських препаратів, але можливе використання в даній ситуації природного «коктейлю», який ефективно впливає на стан вагітної жінки.

Приготувати антистресовий «коктейль» - досить просте заняття. Вам знадобиться прийняти за основу персикове масло при вагітності, приблизно п'ятдесят міліграмів, по три краплі троянди і пальмарози, п'ять крапель лаванди. Ретельно змішаний склад в абсолютно будь-який час нанесіть на ліву руку в кількості однієї чайної ложки. Починайте втирати лівою рукою за годинниковою стрілкою, по спіралі від пупка протягом десяти хвилин, поки масло повністю не вбереться. Ви зможете неодмінно розслабитися і відпочити.

Якщо ваша вагітність припала на осінньо-зимовий період, пору вірусних захворювань і простудних нездужань, то персикове масло при вагітності просто необхідно. Воно допоможе ефективно і швидко позбутися від нежиті, простудних проявів. Приготуйте домашнє ліки, основою якого стане цілющу персикове масло. На одну десертну ложку персикового масла додайте три краплі олії каяпута, дві краплі евкаліпта. Змішавши склад, можете закопувати його в ніс по три рази щодня по дві краплі, в кожну носову пазуху. Ви неодмінно відчуєте полегшення. Застосовуєте ви тільки виключно природні натуральні засоби, ніяких шкідливих штучних хімічних сполук не використовувалося.

Застосовується персикове масло при вагітності, як основа для приготування цілющих складів для лікування деяких шкірних хвороб, наприклад, грибкових захворювань нігтів. Для приготування такого лікарського засобу знадобиться взяти за основу одну столову ложку персикового масла, після чого додайте по три краплі олії чайного дерева, найолі, пачулі. Ретельно змішавши склад, можете користуватися цією сумішшю для успішного лікування грибкового захворювання нігтів.

Хочеться неодмінно відзначити, що застосовувати масло персикових кісточок можна тільки, набуваючи його виключно в спеціалізованих магазинах. Вони можуть запропонувати вам спеціальні тести, які ви обов'язково перед придбанням повинні схвалити. Треба зрозуміти для себе, чи викликає даний аромат у вас позитивні відчуття. Тільки після цього неодмінної умови вирішуйтеся на придбання ефірного масла.

Ніколи персикове масло при вагітності не приймайте всередину. Дане масло практично ніколи не викликає алергічних реакцій, але при вагітності такі прояви можуть виникнути, тому обов'язково проведіть тест на алергенність персикового масла. Необхідно відзначити, що при вагітності використання такого цілющого натурального масла обов'язково обговоріть з вашим лікарем-гінекологом.

Позитивно впливає застосування персикового масла при профілактиці утворення розтяжок при вагітності. Обробляючи шкіру, починаючи з першого триместру вагітності, ви уникнете спотворюють ваше тіло темно-фіолетових рубців. Використання персикового масла допоможе вам практично при будь-якому нездужанні, можливому в період вагітності. Будьте здорові!

Щоденне харчування є основною умовою життя людини, а тому неприємності з травленням в тій чи іншій мірі турбують кожного. Через неправильне харчування людина може страждати нетравленням шлунка, його можуть мучити коліки і метеоризм, відрижка, печія або запори. Щоб позбавити себе від мук і не спровокувати захворювання шлунково-кишкового тракту необхідно дотримуватися дієти для шлунка. Існує ряд простих, але перевірених часом правил харчування, які повинен дотримуватися кожен людина, яка піклується про свій організм.

В першу чергу, дбаючи про шлунок харчуватися необхідно регулярно, бажано в один і той же час. Причому, їжа не повинна бути тільки твердою, важливо щодня вживати супи та бульйони, щоб шлунок не відчував серйозного навантаження. Варто пам'ятати про те, що процес травлення починається з моменту, коли їжа потрапляє в рот. Нервова система в цьому випадку запускає процес, що готує до травлення весь організм. А тому важливо ретельно пережовувати їжу, щоб шлунковий сік міг без проблем розщепити її на складові. Ніколи не варто їсти до повного пересичення, яке і викликає тяжкість в шлунку. Встаючи з-за столу з легким відчуттям голоду можна вберегти свій шлунок від багатьох проблем. Не варто також їсти через силу, коли апетит відсутній. У цьому випадку краще влаштувати розвантажувальний день, обмежуючись фруктами і соками.

Дієтологи кажуть про те, що вживана їжа повинна бути природною, не потрібно їсти рафіновану їжу і консерви. Щоб уникнути процесів бродіння в організмі і виникнення метеоризму не варто їсти хліб з кислими яблуками. Крім того, не потрібно вживати одночасно крохмальну і білкову їжу, тобто поєднувати м'ясо з яйцями, з горіхами або сиром, так як в цьому випадку кожен з видів продукту викликає утворення шлункового соку різної кислотності, а значить їжа може погано перетравлюватися.

Що стосується безпосередньо дієтичного харчування, то золотим правилом дієти для шлунково-кишкового тракту є вживання в їжу овочів і фруктів. Саме ці продукти забезпечують організм клітковиною - харчовими волокнами, які проходячи через кишечник очищають його від токсинів і шлаків, та до того ж створюють умови для розвитку нормальної мікрофлори. Більше того, клітковина відмінно виводить холестерин з організму, а значить вживання в їжу таких продуктів запобігає появі запорів, розвиток геморою, цукрового діабету та ішемічної хвороби серця. Додатковою перевагою такого харчування стане профілактика раку прямої і товстої кишки.

Люди, яких турбує печія, повинні розуміти, що виділення кислоти, що провокує роздратування стінок шлунка, викликають такі продукти як хліб, гостра і смажена їжа, алкоголь, а також кислі продукти. Боротися з печією зовсім не обов'язково дорогими препаратами. Для цього краще взяти відвар лляного насіння, солодки, ромашки або алтея, які прекрасно обволікають стінки шлунка.

Якщо харчування затьмарюється виникненням кольок, раціон варто урізноманітнити кисломолочними продуктами, негострими сирами і вермішеллю. Підуть на користь також гречані, манні, вівсяні та рисові каші. Така дієта для шлунка допоможе перемогти недугу і відчувати себе чудово. Будьте здорові!

Щоденне харчування є основною умовою життя людини, а тому неприємності з травленням в тій чи іншій мірі турбують кожного. Через неправильне харчування людина може страждати нетравленням шлунка, його можуть мучити коліки і метеоризм, відрижка, печія або запори. Щоб позбавити себе від мук і не спровокувати захворювання шлунково-кишкового тракту необхідно дотримуватися дієти для шлунка. Існує ряд простих, але перевірених часом правил харчування, які повинен дотримуватися кожен людина, яка піклується про свій організм.

В першу чергу, дбаючи про шлунок харчуватися необхідно регулярно, бажано в один і той же час. Причому, їжа не повинна бути тільки твердою, важливо щодня вживати супи та бульйони, щоб шлунок не відчував серйозного навантаження. Варто пам'ятати про те, що процес травлення починається з моменту, коли їжа потрапляє в рот. Нервова система в цьому випадку запускає процес, що готує до травлення весь організм. А тому важливо ретельно пережовувати їжу, щоб шлунковий сік міг без проблем розщепити її на складові. Ніколи не варто їсти до повного пересичення, яке і викликає тяжкість в шлунку. Встаючи з-за столу з легким відчуттям голоду можна вберегти свій шлунок від багатьох проблем. Не варто також їсти через силу, коли апетит відсутній. У цьому випадку краще влаштувати розвантажувальний день, обмежуючись фруктами і соками.

Дієтологи кажуть про те, що вживана їжа повинна бути природною, не потрібно їсти рафіновану їжу і консерви. Щоб уникнути процесів бродіння в організмі і виникнення метеоризму не варто їсти хліб з кислими яблуками. Крім того, не потрібно вживати одночасно крохмальну і білкову їжу, тобто поєднувати м'ясо з яйцями, з горіхами або сиром, так як в цьому випадку кожен з видів продукту викликає утворення шлункового соку різної кислотності, а значить їжа може погано перетравлюватися.

Що стосується безпосередньо дієтичного харчування, то золотим правилом дієти для шлунково-кишкового тракту є вживання в їжу овочів і фруктів. Саме ці продукти забезпечують організм клітковиною - харчовими волокнами, які проходячи через кишечник очищають його від токсинів і шлаків, та до того ж створюють умови для розвитку нормальної мікрофлори. Більше того, клітковина відмінно виводить холестерин з організму, а значить вживання в їжу таких продуктів запобігає появі запорів, розвиток геморою, цукрового діабету та ішемічної хвороби серця. Додатковою перевагою такого харчування стане профілактика раку прямої і товстої кишки.

Люди, яких турбує печія, повинні розуміти, що виділення кислоти, що провокує роздратування стінок шлунка, викликають такі продукти як хліб, гостра і смажена їжа, алкоголь, а також кислі продукти. Боротися з печією зовсім не обов'язково дорогими препаратами. Для цього краще взяти відвар лляного насіння, солодки, ромашки або алтея, які прекрасно обволікають стінки шлунка.

Якщо харчування затьмарюється виникненням кольок, раціон варто урізноманітнити кисломолочними продуктами, негострими сирами і вермішеллю. Підуть на користь також гречані, манні, вівсяні та рисові каші. Така дієта для шлунка допоможе перемогти недугу і відчувати себе чудово. Будьте здорові!

Дослідження шлункового соку проводиться методом зондування. Для отримання достовірних результатів необхідна попередня підготовка. Аналіз проводять строго натщесерце, причому з вечора пацієнту протипоказане також пити і курити. Щоб витягти шлунковий сік, в даний час застосовують тонкий зонд. Перший етап: перевірка секреції голодного шлунка. Спочатку беруть так звану «порцію натще», тобто витягають вміст шлунка. Цю процедуру повторюють 4 рази протягом години, через кожні 15 хвилин. Для проведення дослідження витягнуту рідку масу розподіляють по окремих ємностей.

На цьому здача аналізу не закінчується. Далі вводяться подразники секреції шлунка, до числа яких відносять м'ясний бульйон, капустяний сік, або парентеральний подразник - гістамін. Навіщо їх вводять? Не секрет, що «порція натще» містить малу кількість рідкої маси, приблизно 30 кубічних сантиметрів. Після прийому їжі через 45 хвилин вміст рідини в шлунку людини збільшується в чотири рази і фахівець вже може досліджувати близько 120-ти кубічних сантиметрів шлункового вмісту.

Всі взяті зразки шлункового соку проходять перевірку на вміст соляної кислоти, крові, жовчі, слизу. Також досліджуються ферменти - ліпаза, гастриксин, пепсин. Таким чином, у лікарів-гастроентерологів з'являється можливість отримати об'єктивні відомості про здатність шлунка до перетравлювання їжі, що поступає.

Зокрема, червоний або коричневий колір шлункового соку говорить про наявність крові. Жовта або зеленувата структура підтверджує присутність домішки жовчі. Гнильний запах з'являється при розпаді злоякісної пухлини або гнитті білків, що надійшли з їжею. Велика кількість слизу виявляється у людей, схильних гастриту та інших захворювань шлунково-кишкової сфери.

Крім візуального вивчення вмісту шлунка, проводиться хімічний аналіз, що дозволяє оцінити ферментні та кислотообразующие функції цього важливого органу травної системи людини. Складові частини шлункового соку виробляє певна група клітин - головні, обкладувальні, додаткові. Так, харчові речовини розщеплюються ферментами, які виробляють головні клітини. У свою чергу обкладувальні клітини несуть відповідальність за вироблення соляної кислоти. А в її нейтралізації і захисту слизової оболонки шлунка від роздратування бере участь слиз, що виробляється додатковими клітинами.

Створюючи в порожнині шлунка кисле середовище, соляна кислота розм'якшує надійшла їжу, знищує патогенні мікроорганізми, активізує ферменти підшлункової залози. Не можна сказати, що рівень кислотності шлунка являє собою постійну величину. При таких захворюваннях, як виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, спостерігається підвищена кислотність шлункового соку. При гострих запаленнях печінки, жовчного міхура, онкологічних захворюваннях, анемії спостерігається зменшення рівня кислотності.

Крім хімічного аналізу, проводиться також мікроскопічне дослідження шлункового соку. Воно дає можливість оцінити, в якому стані знаходиться слизова оболонка шлунка. Адже при вивченні шлункового вмісту під мікроскопом можна розглянути патологічні домішки на клітинному рівні. Наприклад, присутність в шлунковому соку слизу, до складу якої входять лейкоцити, вказує на такі органічні ураження слизової, як поліпоз, виразка, гастрит. У шлунковому вмісті можна виявити навіть ракові клітини.

Безумовно, це тільки мала частина відомостей, які можна отримати при проведенні аналізу шлункового соку, який вважається найважливішим діагностичним методом, який дозволяє визначити наявність хвороб на ранніх стадіях. Будьте здорові!

Дослідження шлункового соку проводиться методом зондування. Для отримання достовірних результатів необхідна попередня підготовка. Аналіз проводять строго натщесерце, причому з вечора пацієнтові протипоказано також пити і курити. Щоб витягти шлунковий сік, в даний час застосовують тонкий зонд. Перший етап: перевірка секреції голодного шлунка. Спочатку беруть так звану «порцію натще», тобто витягають вміст шлунка. Цю процедуру повторюють 4 рази протягом години, через кожні 15 хвилин. Для проведення дослідження витягнуту рідку масу розподіляють по окремих ємностей.

На цьому здача аналізу не закінчується. Далі вводяться подразники секреції шлунка, до числа яких відносять м'ясний бульйон, капустяний сік, або парентеральний подразник - гістамін. Навіщо їх вводять? Не секрет, що «порція натще» містить малу кількість рідкої маси, приблизно 30 кубічних сантиметрів. Після прийому їжі через 45 хвилин вміст рідини в шлунку людини збільшується в чотири рази і фахівець вже може досліджувати близько 120-ти кубічних сантиметрів шлункового вмісту.

Всі взяті зразки шлункового соку проходять перевірку на вміст соляної кислоти, крові, жовчі, слизу. Також досліджуються ферменти - ліпаза, гастриксин, пепсин. Таким чином, у лікарів-гастроентерологів з'являється можливість отримати об'єктивні відомості про здатність шлунка до перетравлювання їжі, що поступає.

Зокрема, червоний або коричневий колір шлункового соку говорить про наявність крові. Жовта або зеленувата структура підтверджує присутність домішки жовчі. Гнильний запах з'являється при розпаді злоякісної пухлини або гнитті білків, надійшли з їжею. Велика кількість слизу виявляється у людей, схильних гастриту та інших захворювань шлунково-кишкової сфери.

Крім візуального вивчення вмісту шлунка, проводиться хімічний аналіз, що дозволяє оцінити ферментні та кислотообразующие функції цього важливого органу травної системи людини. Складові частини шлункового соку виробляє певна група клітин - головні, обкладувальні, додаткові. Так, харчові речовини розщеплюються ферментами, які виробляють головні клітини. У свою чергу обкладувальні клітини несуть відповідальність за вироблення соляної кислоти. А в її нейтралізації і захисту слизової оболонки шлунка від роздратування бере участь слиз, що виробляється додатковими клітинами.

Створюючи в порожнині шлунка кисле середовище, соляна кислота розм'якшує надійшла їжу, знищує патогенні мікроорганізми, активізує ферменти підшлункової залози. Не можна сказати, що рівень кислотності шлунка являє собою постійну величину. При таких захворюваннях, як виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, спостерігається підвищена кислотність шлункового соку. При гострих запаленнях печінки, жовчного міхура, онкологічних захворюваннях, анемії спостерігається зменшення рівня кислотності.

Крім хімічного аналізу, проводиться також мікроскопічне дослідження шлункового соку. Воно дає можливість оцінити, в якому стані знаходиться слизова оболонка шлунка. Адже при вивченні шлункового вмісту під мікроскопом можна розгледіти патологічні домішки на клітинному рівні. Наприклад, присутність в шлунковому соку слизу, до складу якої входять лейкоцити, вказує на такі органічні ураження слизової, як поліпоз, виразка, гастрит. У шлунковому вмісті можна виявити навіть ракові клітини.

Безумовно, це тільки мала частина відомостей, які можна отримати при проведенні аналізу шлункового соку, який вважається найважливішим діагностичним методом, який дозволяє визначити наявність хвороб на ранніх стадіях. Будьте здорові!

Для відновлення функції печінки та її нормальної працездатності призначені спеціальні гепатопротекторні засоби, одним з яких є Фосфоглів. Інструкція по застосуванню характеризує даний медикамент, як гепатопротектор рослинного походження, що володіє протизапальними і противірусними властивостями. Препарат відновлює обмін речовин в клітинах печінки, захищає їх від шкідливого впливу токсинів, запобігає розростання сполучної тканини в цьому органі. Рослинною сировиною для виготовлення ліків служать насіння сої, тому лікувальний засіб можна використовувати тривалий час, при цьому побічні ефекти практично відсутні.

Механізм дії

Препарат Фосфоглів складається з двох діючих компонентів - фосфоліпідів і глицирризиновой кислоти. Фосфоліпіди є невід'ємною частиною гепатоцитів (клітин печінки) і деяких внутрішньоклітинних структур. Порушення фосфоліпідного обміну призводить до розвитку патологічних процесів. Серед фосфоліпідів, що входять до складу медикаменту, найбільшою ефективністю володіє біологічно активна речовина фосфатидилхолин. Цей компонент стабілізує стан гепатоцитів, дозволяючи зберегти основну функцію печінки - очищення організму від шкідливих речовин. Крім того, фосфатидилхолін запобігає розвитку цирозу печінки, перешкоджаючи розростанню сполучної тканини.

У свою чергу, солі глицирризиновой кислоти (гліцірат) активізують в гепатоцитах вироблення інтерферону, що дозволяє імунним клітинам розчиняти і поглинати інфекційних збудників. Також гліціррізіновая кислота пригнічує токсичну дію вільних радикалів, які утворюються в гепатоцитах при окислювально-відновних реакціях. В результаті наднирники підсилюють вироблення глюкокортикостероїдних гормонів, за рахунок чого і досягається протиалергічну та протизапальну дію гліцірата. До слова, така властивість глицирризиновой кислоти представляє велику цінність при лікуванні неінфекційних захворювань печінки.

показання до застосування

Препарат Фосфоглів використовують для лікування більшості патологічних порушень функції печінки як інфекційного, так і неінфекційного характеру. Цей гепатопротектор призначають при гострих і хронічних формах гепатиту, жировій дистрофії печінки, при захворюваннях алергічного і токсичного походження. Медикамент показав себе з найкращої сторони при лікуванні цирозу печінки, при цьому хворі зберігають стабільний стан протягом тривалого часу. Препарат ефективно допомагає при інтоксикації організму медикаментозними засобами, наркотиками, алкоголем. Нарешті, Фосфоглів здатний пригнічувати шкірні запальні процеси, тому його рекомендують при псоріазі, екземі, нейродерміті та інших захворюваннях шкіри.

Режим дозування

Фосфоглів випускають у вигляді капсул для прийому всередину і розчину для внутрішньовенного введення. Дорослі та діти старше 12-ти років приймають препарат тричі на добу по 1 - 2 капсулі. При проведенні внутрішньовенних ін'єкцій ліки вводять повільно, двічі на добу по 10 мілілітрів протягом 10-ти днів.

Протипоказання і побічні ефекти

Фосфоглів має мінімум протипоказань до використання. Слід відмовитися від даного лікувального засобу людям, що мають підвищену чутливість до його компонентів, а також дітям, які не досягли 12-річного віку. Клінічні випробування на вагітних і жінок, що годують груддю, не проводилися, тому даної категорії громадян використовувати цей медикамент не рекомендується. З побічних ефектів, які може викликати Фосфоглів, інструкція із застосування відзначає тільки рідкісні випадки алергічних реакцій.

Враховуючи, що в нашому суспільстві досі зберігається тенденція до захоплення газованими і алкогольними напоями, різноманітною продукцією фаст-фуду, Фосфоглів - надійне гепатопротекторну засіб, що відновлює функції печінки. Здоров'я вам, бережіть печінку!

Для відновлення функції печінки та її нормальної працездатності призначені спеціальні гепатопротекторні засоби, одним з яких є Фосфоглів. Інструкція по застосуванню характеризує даний медикамент, як гепатопротектор рослинного походження, що володіє протизапальними і противірусними властивостями. Препарат відновлює обмін речовин в клітинах печінки, захищає їх від шкідливого впливу токсинів, запобігає розростання сполучної тканини в цьому органі. Рослинною сировиною для виготовлення ліків служать насіння сої, тому лікувальний засіб можна використовувати тривалий час, при цьому побічні ефекти практично відсутні.

Механізм дії

Препарат Фосфоглів складається з двох діючих компонентів - фосфоліпідів і глицирризиновой кислоти. Фосфоліпіди є невід'ємною частиною гепатоцитів (клітин печінки) і деяких внутрішньоклітинних структур. Порушення фосфоліпідного обміну призводить до розвитку патологічних процесів. Серед фосфоліпідів, що входять до складу медикаменту, найбільшою ефективністю володіє біологічно активна речовина фосфатидилхолин. Цей компонент стабілізує стан гепатоцитів, дозволяючи зберегти основну функцію печінки - очищення організму від шкідливих речовин. Крім того, фосфатидилхолін запобігає розвитку цирозу печінки, перешкоджаючи розростанню сполучної тканини.

У свою чергу, солі глицирризиновой кислоти (гліцірат) активізують в гепатоцитах вироблення інтерферону, що дозволяє імунним клітинам розчиняти і поглинати інфекційних збудників. Також гліціррізіновая кислота пригнічує токсичну дію вільних радикалів, які утворюються в гепатоцитах при окислювально-відновних реакціях. В результаті наднирники підсилюють вироблення глюкокортикостероїдних гормонів, за рахунок чого і досягається протиалергічну та протизапальну дію гліцірата. До слова, така властивість глицирризиновой кислоти представляє велику цінність при лікуванні неінфекційних захворювань печінки.

Показання до застосування

Препарат Фосфоглів використовують для лікування більшості патологічних порушень функції печінки як інфекційного, так і неінфекційного характеру. Цей гепатопротектор призначають при гострих і хронічних формах гепатиту, жировій дистрофії печінки, при захворюваннях алергічного і токсичного походження. Медикамент показав себе з найкращої сторони при лікуванні цирозу печінки, при цьому хворі зберігають стабільний стан протягом тривалого часу. Препарат ефективно допомагає при інтоксикації організму медикаментозними засобами, наркотиками, алкоголем. Нарешті, Фосфоглів здатний пригнічувати шкірні запальні процеси, тому його рекомендують при псоріазі, екземі, нейродерміті та інших захворюваннях шкіри.

Режим дозування

Фосфоглів випускають у вигляді капсул для прийому всередину і розчину для внутрішньовенного введення. Дорослі та діти старше 12-ти років приймають препарат тричі на добу по 1 - 2 капсулі. При проведенні внутрішньовенних ін'єкцій ліки вводять повільно, двічі на добу по 10 мілілітрів протягом 10-ти днів.

Протипоказання і побічні ефекти

Фосфоглів має мінімум протипоказань до використання. Слід відмовитися від даного лікувального засобу людям, що мають підвищену чутливість до його компонентів, а також дітям, які не досягли 12-річного віку. Клінічні випробування на вагітних і жінок, що годують груддю, не проводилися, тому даної категорії громадян використовувати цей медикамент не рекомендується. З побічних ефектів, які може викликати Фосфоглів, інструкція із застосування відзначає тільки рідкісні випадки алергічних реакцій.

Враховуючи, що в нашому суспільстві досі зберігається тенденція до захоплення газованими і алкогольними напоями, різноманітною продукцією фаст-фуду, Фосфоглів - надійне гепатопротекторну засіб, що відновлює функції печінки. Здоров'я вам, бережіть печінку!

Реабілітація після інсульту являє собою надзвичайно складний багатоступінчастий процес, при якому відновлення організму має відбуватися як на психологічному, так і фізичному рівні. Психологічна частина відновного процесу спрямована на вироблення позитивного ставлення до життя. Хвора людина повинна весь час сподіватися на позитивний результат лікування і постійно думати про одужання. Нерідко потрібна допомога психотерапевта. А якщо перестає працювати рука після інсульту, то дана проблема відноситься до фізичної частини реабілітації. Вона значно складніше, оскільки одними тільки позитивними думками прогресу тут досягти не вдасться.

Скутість і обмеження рухів руки - основне, що належить подолати людині після інсульту .  Парез (частковий параліч) відбувається внаслідок спастичності м'язів, які коротшають через втрату своєї еластичності, перебуваючи в тривалому стані нерухомості .  Спочатку потрібно часто міняти положення руки, розтягувати м'язи, створювати рух у суглобах здоровою рукою .  Це сприяє посиленню кровообігу у верхніх кінцівках .  Як правило, такі вправи дуже болючі, але біль необхідно терпіти .  Причому холод трохи підсилює спастичность м'язів .  Тому в приміщенні, де знаходиться переніс інсульт людина, потрібно спочатку підтримувати кімнатну комфортну температуру, з часом знижуючи її на кілька градусів .  Надмірно теплі умови не повинні стати нормою щоденного проживання .  Хвору руку, як і все тіло, слід поступово привчати до більш низьких температур .

Якщо хворий з яких-небудь причин не може самостійно робити вправи і тренувати м'язи, необхідно вдатися до допомоги іншої людини. Зазвичай в ролі помічника виступають близькі люди, які будуть обережно розминати м'язи, згинати й розгинати руку в кисті, лікті, плечі. При цьому важливо враховувати один момент: допомагати хворій людині слід тільки на початковому етапі реабілітації. Помічник не повинен постійно робити за хворого його роботу. Надалі функції помічника обмежуються тільки координаційними діями. Відновлення руки після перенесеного інсульту - це в першу чергу обов'язок самого хворого людини. Адже якщо через певний час людина відчує перші позитивні зрушення, він буде знати, що початок складного шляху одужання покладено їм самим.

Незважаючи на досить сильні больові відчуття, необхідно поступово збільшувати навантаження, розширювати амплітуду тренувальних вправ. Важлива навіть мінімальна перемога над своєю обездвиженностью. Якщо рука трохи сіпнулася, збільшилася сила стиснення, кут згину в лікті, потрібно розвивати досягнутий результат щоденними наполегливими тренуваннями.

Звичайно, тривалість реабілітаційного процесу залежить від ступеня складності перенесеного інсульту, його локалізації, якості призначеного лікування, а головне - від старань самого пацієнта, його бажання відновити колишню працездатність. Необхідно прагнути до того, щоб максимально навантажувати занімілу кінцівку, намагатися використовувати саме її при виконанні яких-небудь побутових дій. Незважаючи на ступінь скутості частково паралізованою руки, необхідно знову і знову наполегливо її тренувати. Чим більше нехай навіть невдалих спроб самостійно утримати ложку, чашку або схопитися за поручень, тим більша ймовірність досягнення успіху.

Безумовно, хворого чекає тривалий період відновлення, який за нього ніхто не зможе пройти. Але не варто зневірятися, потрібно намагатися звести до мінімуму допомогу оточуючих людей і наполегливо розробляти скуту руку після інсульту. Тоді людина обов'язково повернеться до колишньої повноцінного життя. Удачи на важкому шляху!