Мастит - досить неприємне захворювання молочних залоз, знайоме багатьом жінкам. Як правило, мастит (грудниця) виникає внаслідок проникнення гноєтворні мікробів в молочну залозу через що утворилися тріщини сосків.

Одним із симптомів захворювання є підвищення температури тіла, загальне нездужання. Груди стає щільною, тугий, при обмацуванні з'являється сильний біль. При появі перших ознак маститу слід негайно звернутися за кваліфікованою медичною допомогою. Тільки лікар на підставі обстеження пацієнтки зможе призначити відповідне лікування. У більшості випадків для лікування грудниці застосовують антибіотики. Надзвичайно небезпечно дане захворювання в занедбаному стані, воно серйозно загрожує здоров'ю молодої матері.

Існують загальноприйняті методики проведення своєчасної діагностики, тому лікування недуги зазвичай займає незначний час і за кілька днів закінчується повним одужанням. Головне, щоб мастит не перейшов в гнойніковую стадію, яка зажадає термінової госпіталізації і негайного хірургічного втручання.

Іноді жінка негативно ставиться до прийому антибіотиків. Тоді після проведення обстеження, але тільки зі схвалення доктора, можна вдатися до народних способів лікування. Часто добре допомагають лікуванню, позбавляють жінку від болю, що тягне і неприємного відчуття «розпирання» в грудях компреси при маститі. Основним принципом при домашньому лікуванні грудниці є виключення використання шкідливих, іноді небезпечних рецептів, яких існує безліч.

Будь-який кваліфікований лікар впевнено скаже, що, застосовуючи компреси при маститі, категорично не можна використовувати прогрівання грудей, яке нерідко розхвалює народна медицина. Необхідно усвідомлювати, що вже почався інфекційний процес. Прогрівання грудей допомагає тільки при лактостаз. Визначити, яке захворювання у жінки, лактостаз або мастит, зможе тільки фахівець-медик. Прогрівання при маститі надзвичайно небезпечно, так як є грунтом для безперешкодного розмноження шкідливих мікроорганізмів у молочній залозі. Це суттєво посилює захворювання, підштовхуючи його до небезпечної стадії - інфільтративного, а надалі гнійного маститу.

У домашніх умовах компреси при маститі можна накладати на ніч. Наприклад, для цих цілей багато хто використовує компрес з натурального меду та сиру. Необхідно помістити на стерильну серветку шар меду, на який слід покласти шар сиру. Потім серветку потрібно прикласти до хворих грудей, шаром сиру до тіла. Зверху накрити спеціальною компресним або вощеного папером, ще однією серветкою і зафіксувати компрес бинтом для надійності. Вранці слід видалити компрес, молочні залози ретельно промити прохолодною водою.

Можна використовувати компреси для лікування грудниці в денний час. У цьому випадку дуже ефективний компрес, приготований на основі печеного лука. Запікати цибулю слід на чистій сухій сковорідці під кришкою, в лушпинні. Потім необхідно розрізати цибулину ножем поперек, остудити, прикласти до грудей внутрішньою стороною печеної цибулини і зафіксувати фінтом. Цей чудовий компрес надає ефективну розсмоктуючу дію.

Цілком можна ставити компреси при грудніце в проміжках між годуваннями. У цьому випадку підійде компрес з тертої сирої моркви, буряка, капусти, картоплі. Приготовану з даних овочів лікувальну суміш прикладають на серветці прямо до грудей, зверху накривають іншою серветкою, компресним папером і фіксують широким бинтом. Після закінчення процедури необхідно обмити груди прохолодною водою.

Досить часто готують компрес при грудніце на основі насіння подорожника. Для приготування лікувального складу потрібно насіння ретельно потовкти, залити теплою водою. Утворену кашку прикладають до грудей як компрес. Також можна кашкою змащувати уражені ділянки грудей. Чудовою основою для лікувального компресу є рисовий або картопляний крохмаль, який змішують з водою до утворення сметаноподібної консистенції.

Годувальниці слід завжди уважно ставитися до стану своїх грудей. Бережіть себе!

Хімічні та фізичні зміни

Розглядаючи фізичні зміни їжі можна сказати, що складаються вони в подрібненні, подальшому набуханні і, як підсумок, розчиненні. Що ж стосується хімічних змін, то полягають вони в послідовній деградації речовин під впливом травних соків, які в травний тракт вкидають залози. При цьому ключову роль в даному процесі відіграють гідролітичні ферменти.

Гідроліз

Процес гідролізу увазі два етапи. Спочатку в травному тракті спостерігається руйнування полімерів до олігомерів, після чого в області клітин, що вистилають внутрішню оболонку кишечника, спостерігається остаточний гідроліз розглянутих речовин до мономерів, тобто моногліцеридів, моносахаридів, амінокислот, а також жирних кислот. Допомогою спеціального механізму молекули-мономери всмоктуються стінками кишечника, потрапляючи в лімфу та кров, звідки потім відправляються в печінку і розносяться по всьому організму.

Що ж стосується баластних речовин, які не здатні гідролізувати під впливом ферментів в тонкому кишечнику або шлунку, то вони направляються організмом в товстий кишечник, де за допомогою мікрофлори піддаються ще одному процесу розщеплення. У підсумку даного процесу частина компонентів утворилися при даному розщепленні потрапляє в кров, тоді як інша частина стає харчуванням мікрофлори. До речі, мікрофлора виконує одну дуже важливу функцію в організмі, так як вона синтезує ряд вітамінів і біологічно активних речовин, які потім потрапляють в кров. Потрібно лише зауважити, що мінеральні солі, вода, а також деякі органічні компоненти, куди можна віднести і вітаміни, в кров всмоктуються в незмінному вигляді.

Функції гладеньком'язового апарату

Перераховані процеси йдуть в строгій послідовності. Рух продуктів розпаду їжі в певному напрямку, їх затримка в необхідному місці на певний час, а також змішування з травними секретами, регулюється гладкомишечним апаратом. Це означає, що моторний апарат розподіляє травлення у просторі та часі, а також впливає на його інтенсивність. Заключним етапом процесу травлення стає формування калових мас з подальшою їх евакуацією.

Узагальнений підсумок

У загальному сенсі послідовність травлення можна розділити на три етапи. Це порожнинне травлення, пристеночное, а також всмоктування продуктів розпаду. Так, порожнинне травлення увазі початковий гідроліз полімерів в олігомери, пристінкові травлення продовжує процес, забезпечуючи подальший розпад олігомерів до мономерів, які в підсумку всмоктуються в кров і лімфу. Потрібно лише зауважити, що злагоджена і послідовна робота травного конвеєра в просторі та часі можлива завдяки складним регуляторним процесам різного рівня. Харчуйтеся правильно, адже правильне харчування є запорукою здоров'я!

Хімічні та фізичні зміни

Розглядаючи фізичні зміни їжі можна сказати, що складаються вони в подрібненні, подальшому набуханні і, як підсумок, розчиненні. Що ж стосується хімічних змін, то полягають вони в послідовній деградації речовин під впливом травних соків, які в травний тракт вкидають залози. При цьому ключову роль в даному процесі відіграють гідролітичні ферменти.

Гідроліз

Процес гідролізу увазі два етапи. Спочатку в травному тракті спостерігається руйнування полімерів до олігомерів, після чого в області клітин, що вистилають внутрішню оболонку кишечника, спостерігається остаточний гідроліз розглянутих речовин до мономерів, тобто моноглицеридов, моносахаридів, амінокислот, а також жирних кислот. За допомогою спеціального механізму молекули-мономери всмоктуються стінками кишечника, потрапляючи в лімфу та кров, звідки потім відправляються в печінку і розносяться по всьому організму.

Що ж стосується баластних речовин, які не здатні гідролізувати під впливом ферментів в тонкому кишечнику або шлунку, то вони направляються організмом в товстий кишечник, де за допомогою мікрофлори піддаються ще одному процесу розщеплення. В результаті цього процесу частина компонентів утворилися при даному розщепленні потрапляє в кров, тоді як інша частина стає харчуванням мікрофлори. До речі, мікрофлора виконує одну дуже важливу функцію в організмі, так як вона синтезує ряд вітамінів і біологічно активних речовин, які потім потрапляють в кров. Потрібно лише зауважити, що мінеральні солі, вода, а також деякі органічні компоненти, куди можна віднести і вітаміни, в кров всмоктуються в незмінному вигляді.

Функції гладком'язового апарату

Перераховані процеси йдуть в строгій послідовності. Рух продуктів розпаду їжі в певному напрямку, їх затримка в необхідному місці на певний час, а також змішування з травними секретами, регулюється гладкомишечним апаратом. Це означає, що моторний апарат розподіляє травлення у просторі та часі, а також впливає на його інтенсивність. Заключним етапом процесу травлення стає формування калових мас з подальшою їх евакуацією.

Узагальнений підсумок

У загальному значенні послідовність травлення можна розділити на три етапи. Це порожнинне травлення, пристеночное, а також всмоктування продуктів розпаду. Так, порожнинне травлення увазі початковий гідроліз полімерів в олігомери, пристінкові травлення продовжує процес, забезпечуючи подальший розпад олігомерів до мономерів, які в підсумку всмоктуються в кров і лімфу. Потрібно лише зауважити, що злагоджена і послідовна робота травного конвеєра в просторі та часі можлива завдяки складним регуляторним процесам різного рівня. Харчуйтеся правильно, адже правильне харчування є запорукою здоров'я!

В даний час, особливо в осінньо-зимовий період, великою популярністю серед населення користується Бронхолитин. Інструкція по застосуванню характеризує цей лікувальний засіб, як бронхолітичний протикашльовий препарат комбінованої дії. Ліки випускається у вигляді сиропу, що дуже зручно, особливо для лікування дітей. Препарат містить три діючі компоненти: базиліковим масло, ефедрину гідрохлорид і глауцина гідробромід.

Фармакологічна дія

Завдяки комплексному впливу активних речовин бронхолитин, знімається роздратування в легенях, бронхах, горлі, поліпшується прохідність дихальних шляхів. Базиліковим масло, володіючи седативними (заспокійливими), протимікробні і бронхолітичними властивостями, ефективно усуває кашльовий рефлекс. Вхідний до складу препарату ефедрин допомагає позбутися великої кількості скопилася мокротиння, звужує артеріоли, знімає набряклість зі слизової оболонки бронхів, відновлює нормальну роботу дихального центру. У свою чергу, глауцін - це рослинний алкалоїд, має протизапальну та спазмолітичну властивостями. Глауцин пригнічує кашльовий центр, при цьому на дихальні функції пригнічувала впливу не робить.

Слід зазначити, що ефедрин є сильним стимулятором, тому може підвищувати частоту серцевих скорочень і артеріальний тиск, що несприятливо позначається на роботі серцево-судинної системи. Однак глауцін діє в протилежному напрямку. Тому стимулюючі властивості ефедрину нівелюються і не роблять на організм негативного впливу.

Показання до застосування

Бронхолитин призначений для усунення сухого кашлю, який виникає при різних ураженнях дихальних шляхів. Препарат призначають у складі комплексної терапії для лікування бронхітів, трахеїти, пневмонії, хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ), кашлюку, бронхіальної астми, бронхоектатичної хвороби і, звичайно, гострих респіраторно-вірусних захворювань.

Режим дозування

При сухому виснажливому кашлі дорослі і діти старше 10-ти років приймають сироп Бронхолитин тричі на день по 10 мілілітрів. Дітям 3 - 10 років призначають по 5 мілілітрів вранці, вдень і ввечері. У важких випадках допускається додатковий прийом сиропу перед сном.

Протипоказання

Незважаючи на високий ефект впливу, Бронхолитин має ряд протипоказань, які необхідно враховувати. Не рекомендується використовувати цей препарат при захворюваннях серцево-судинної системи: артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності, ішемічної хвороби серця. Не можна приймати даний лікувальний засіб при гіперплазії передміхурової залози, тиреотоксикозі, безсонні. Категорично протипоказано використовувати медикамент при закритокутовій глаукомі. Слід відмовитися від бронхолитин при підвищеній чутливості до його інгредієнтів. Чи не застосовують препарат у першому триместрі вагітності та при грудному вигодовуванні новонародженого. Буде потрібно підібрати інший лікарський препарат, або скористатися народними засобами, якщо сильний кашель мучить маленької дитини, яка не досягла 3-річного віку.

Побічні ефекти

Також слід брати до уваги досить широкий список побічних ефектів, які може викликати Бронхолитин. Інструкція по застосуванню вказує на наступні негативні прояви: нудота, блювання, запор, підвищення артеріального тиску, екстрасистолія, тахікардія, порушення зору, дисменорея. Центральна нервова система може відгукнутися запамороченням, безсонням, надмірним збудженням, тремором (тремтінням) кінцівок. Іноді трапляються алергічні реакції у вигляді шкірного висипу. У людей, страждаючих гіперплазію передміхурової залози, може відбутися затримка сечі.

Таким чином, Бронхолитин ефективно і швидко усуває сухий кашель. Крім того, препарат коштує недорого. Цим пояснюється його широка популярність, особливо в період поширення простудно-вірусних захворювань. Але перш, ніж купувати цей лікарський засіб, необхідно з'ясувати причину появи кашлю і тільки потім приступати до його лікування. Будьте здорові!

Спектр дії

Активно діючий компонент препарату Беротек - фенотерола гідробромід. Ця речовина гальмує вивільнення основного медіатора алергічних запальних процесів гістаміну, а також захищає верхні дихальні шляхи від метахоліну, деяких інших алергенів і негативного впливу прохолодного повітря під час нападу. Препарат стимулює місцеву захист слизової оболонки органів дихання (мукоциліарний кліренс), попереджає виникнення бронхіальної обструкції після фізичного напруження.

показання до застосування

Усунення нападів бронхіальної астми - основне призначення препарату Беротек. Також медикамент використовують як бронхорасширяющего кошти при хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ), хронічному бронхіті та перед проведенням інгаляцій іншими медикаментозними засобами (глюкокортикостероидами, муколітики, антибіотиками). При різних діагностичних дослідженнях органів дихання лікарі нерідко застосовують цей препарат під час проведення бронхорасширяющих тестів.

спосіб застосування

Лікарська форма препарату Беротек - розчин для інгаляцій. Згідно з інструкцією, перед проведенням процедури лікувальний засіб слід розвести фізіологічним розчином. Для інгаляцій, купирующих напади бронхіальної астми у дорослих і дітей старше 12-ти років, використовують 10 крапель ліки. При важких проявах захворювання рекомендується збільшити дозування до 20-ти крапель. Перерва між інгаляціями - 4 години.

Існує також препарат Беротек-Н. За своїми лікувальними характеристиками він аналогічний ингаляционному розчину, тільки випускається у вигляді дозованого аерозолю. Під час нападу бронхіальної астми впорскують у гортань одну дозу ліків. Якщо полегшення не настало, то інгаляцію повторюють через 5 хвилин. Беротек-Н дуже зручний для надання екстреної допомоги, так як його завжди можна носити з собою.

Протипоказання

Прямими протипоказаннями до застосування бронхорасширяющего кошти Беротек є підвищена чутливість до його компонентів (фенотеролу), обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія і тахікардія. Однак існує список патологій, при яких медикамент слід використовувати з великою обережністю. До них відносяться феохромоцитома, атонія кишечника, гіпертиреоз, ураження коронарних і периферичних артерій, гіпокаліємія, порок серця, артеріальна гіпертензія і гіпотензія. При проведенні інгаляцій потрібно медичний контроль за людьми, що страждають на цукровий діабет, хронічною серцевою недостатністю, ішемічною хворобою серця, а також після недавно перенесеного інфаркту міокарда.

Інформація про можливості застосування препарату Беротек жінкам у період вагітності та грудного вигодовування дуже обмежена. Дослідження з питання безпеки використання цих ліків дітям до 12-ти років теж поки не проводилися. Тому дана категорія громадян може проводити інгаляції тільки з дозволу лікаря.

побічні ефекти

Наявність побічних ефектів - характерне явище для виборчих бета2-адреноміметиків. Не є винятком і Беротек. Інструкція по застосуванню зазначає, що при використанні ліків можливі такі негативні прояви, як головний біль, нервозність, збудження, тремор кінцівок, роздратування гортані, кашель, м'язова слабкість, рідко - нудота і блювота. Серцево-судинна система може відгукнутися стрибками систолічного (верхнього) артеріального тиску, прискореним серцебиттям, аритмією, ішемією міокарда.

Слід пам'ятати, що більше 4-х разів на добу препарати короткої дії, в тому числі Беротек, використовувати не рекомендується. Крім того, важливо знизити ризик загострення бронхіальної астми, для чого необхідно усунути алергени і пройти адекватне базисне лікування. Будьте здорові!

Спектр дії

Активно діючий компонент препарату Беротек - фенотерола гідробромід. Ця речовина гальмує вивільнення основного медіатора алергічних запальних процесів гістаміну, а також захищає верхні дихальні шляхи від метахоліну, деяких інших алергенів і негативного впливу прохолодного повітря під час нападу. Препарат стимулює місцеву захист слизової оболонки органів дихання (мукоциліарний кліренс), попереджає виникнення бронхіальної обструкції після фізичного напруження.

Показання до застосування

Усунення нападів бронхіальної астми - основне призначення препарату Беротек. Також медикамент використовують як бронхорасширяющего кошти при хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ), хронічному бронхіті та перед проведенням інгаляцій іншими медикаментозними засобами (глюкокортикостероидами, муколітики, антибіотиками). При різних діагностичних дослідженнях органів дихання лікарі нерідко застосовують цей препарат під час проведення бронхорасширяющих тестів.

Спосіб застосування

Лікарська форма препарату Беротек - розчин для інгаляцій. Згідно з інструкцією, перед проведенням процедури лікувальний засіб слід розвести фізіологічним розчином. Для інгаляцій, купирующих напади бронхіальної астми у дорослих і дітей старше 12-ти років, використовують 10 крапель ліки. При важких проявах захворювання рекомендується збільшити дозування до 20-ти крапель. Перерва між інгаляціями - 4 години.

Існує також препарат Беротек-Н. За своїми лікувальними характеристиками він аналогічний ингаляционному розчину, тільки випускається у вигляді дозованого аерозолю. Під час нападу бронхіальної астми впорскують у гортань одну дозу ліків. Якщо полегшення не настало, то інгаляцію повторюють через 5 хвилин. Беротек-Н дуже зручний для надання екстреної допомоги, так як його завжди можна носити з собою.

Протипоказання

Прямими протипоказаннями до застосування бронхорасширяющего кошти Беротек є підвищена чутливість до його компонентів (фенотеролу), обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія і тахікардія. Однак існує список патологій, при яких медикамент слід використовувати з великою обережністю. До них відносяться феохромоцитома, атонія кишечника, гіпертиреоз, ураження коронарних і периферичних артерій, гіпокаліємія, порок серця, артеріальна гіпертензія і гіпотензія. При проведенні інгаляцій потрібно медичний контроль за людьми, що страждають на цукровий діабет, хронічною серцевою недостатністю, ішемічною хворобою серця, а також після недавно перенесеного інфаркту міокарда.

Інформація про можливості застосування препарату Беротек жінкам у період вагітності та грудного вигодовування дуже обмежена. Дослідження з питання безпеки використання цих ліків дітям до 12-ти років теж поки не проводилися. Тому дана категорія громадян може проводити інгаляції тільки з дозволу лікаря.

Побічні ефекти

Наявність побічних ефектів - характерне явище для виборчих бета2-адреноміметиків. Не є винятком і Беротек. Інструкція по застосуванню зазначає, що при використанні ліків можливі такі негативні прояви, як головний біль, нервозність, збудження, тремор кінцівок, роздратування гортані, кашель, м'язова слабкість, рідко - нудота і блювота. Серцево-судинна система може відгукнутися стрибками систолічного (верхнього) артеріального тиску, прискореним серцебиттям, аритмією, ішемією міокарда.

Слід пам'ятати, що більше 4-х разів на добу препарати короткої дії, в тому числі Беротек, використовувати не рекомендується. Крім того, важливо знизити ризик загострення бронхіальної астми, для чого необхідно усунути алергени і пройти адекватне базисне лікування. Будьте здорові!

Освіта пігментних плям на тілі є однією з найпоширеніших проблем. Порушення пігментації шкірного покриву, що зустрічається на відкритих ділянках тіла, особливо засмучує представниць прекрасної статі. Поява плям псує зовнішній вигляд, створюючи суттєві проблеми особливо в жарку пору року, коли потрібно носити сарафани і відкриті сукні. Від пігментації не рятує навіть гарну засмагу, плями все одно залишаються помітні.

Основне джерело цього неприємного для багатьох людей явища - підвищений вміст меланіну. Лікарі відзначають, що досить часто пігментні плями утворюються не випадково, особливо якщо вони виникають на шкірної поверхні зовсім молодих дівчат. У цьому випадку наявність пігментації може бути свідченням проблем зі здоров'ям, про які слід задуматися.

Звичайно, в більшості випадків утворення пігментних плям передують вікові зміни в організмі. З настанням певного віку розвивається процес старіння організму, функціонування внутрішніх органів сповільнюється. Як правило, в цей період порушується обмін речовин, через що починається виведення токсинів через пори на шкірної поверхні. У підсумку на тілі з'являються плями.

Також причиною підвищеної пігментації шкіри є зміна гормонального фону. Наприклад, такі прояви спостерігаються під час статевого дозрівання у підлітків, а також у жінок в період виношування дитини або грудного вигодовування немовляти. Багато інші захворювання, що протікають на тлі гормональних порушень, призводять до утворення пігментних плям.

Лікарі-гінекологи відзначають, що по пігментних плям можна розпізнати деякі гінекологічні захворювання. У більшості випадків вони сигналізують про наявність запального процесу в репродуктивній системі жінки.

Неодноразово зазначалося, що підвищена пігментація на тілі може бути пов'язана з порушенням роботи нирок і печінки. Тому при появі плям рекомендується зробити ультразвукове дослідження зазначених органів.

Надмірне вплив ультрафіолетових променів також є незмінним наслідком утворення пігментних плям. Про це слід пам'ятати любителям шоколадної засмаги. Крім того, ультрафіолет може стати причиною розвитку онкологічного захворювання шкіри.

Слід зазначити, що існують різні види потемніння на шкірі. Навіть звичайні веснянки є проявом пігментації шкірного покриву. Все залежить від числа цих милих цяток. Як правило, схильність до утворення ластовиння передається у спадок.

Іноді на тілі, переважно на ногах і спині, розташовуються симетричні пігментні плями з окресленими кордонами. Цей різновид пігментації носить назву хлаозма. У холодну пору року такі плями втрачають свою яскравість, стають непомітними, але з появою активного ультрафіолетового випромінювання набувають темне забарвлення.

Ще один різновид потемніння на шкірі - лентіго. Це пігментні плями округлої форми різного діаметру. Зазвичай вони з'являються у літніх людей. Але якщо такі плями виникли у молодих людей - це причина для занепокоєння, ознака серйозного захворювання.

Буває, що на тілі утворюється такий прояв, як вітіліго. Але такі плями можна назвати пігментними. Вони являють собою ділянки пігменту більш світлого відтінку в порівнянні з кольором шкіри. Вважається, що причина їх виникнення - результат захворювань ендокринної системи.

У будь-якому випадку мало знайдеться людей, які не мріють позбутися такого «прикраси», як пігментні плями. Існують різні способи їх усунення. Багато людей вважають за краще плями відбілювати, використовуючи для цього спеціальні косметичні і народні засоби. Якщо використовувати професійне відбілювання, то необхідна попередня консультація лікаря-спеціаліста. Багато відбілюючі препарати містять ртуть, що небезпечно для здоров'я. Ефективною процедурою вважається лазерне шліфування, але вона використовується для усунення плям на обличчі. Пігментні плями на тілі можна усунути хімічним пілінгом, при якому вони обробляються спеціальним відбілюючим складом. удачі вам!

Освіта пігментних плям на тілі є однією з найпоширеніших проблем. Порушення пігментації шкірного покриву, що зустрічається на відкритих ділянках тіла, особливо засмучує представниць прекрасної статі. Поява плям псує зовнішній вигляд, створюючи суттєві проблеми особливо в жарку пору року, коли потрібно носити сарафани і відкриті сукні. Від пігментації не рятує навіть гарну засмагу, плями все одно залишаються помітні.

Основне джерело цього неприємного для багатьох людей явища - підвищений вміст меланіну. Лікарі відзначають, що досить часто пігментні плями утворюються не випадково, особливо якщо вони виникають на шкірної поверхні зовсім молодих дівчат. У цьому випадку наявність пігментації може бути свідченням проблем зі здоров'ям, про які слід задуматися.

Звичайно, в більшості випадків утворення пігментних плям передують вікові зміни в організмі. З настанням певного віку розвивається процес старіння організму, функціонування внутрішніх органів сповільнюється. Як правило, в цей період порушується обмін речовин, через що починається виведення токсинів через пори на шкірної поверхні. У підсумку на тілі з'являються плями.

Також причиною підвищеної пігментації шкіри є зміна гормонального фону. Наприклад, такі прояви спостерігаються під час статевого дозрівання у підлітків, а також у жінок в період виношування дитини або грудного вигодовування немовляти. Багато інших захворювання, що протікають на тлі гормональних порушень, призводять до утворення пігментних плям.

Лікарі-гінекологи відзначають, що по пігментних плям можна розпізнати деякі гінекологічні захворювання. У більшості випадків вони сигналізують про наявність запального процесу в репродуктивній системі жінки.

Неодноразово зазначалося, що підвищена пігментація на тілі може бути пов'язана з порушенням роботи нирок і печінки. Тому при появі плям рекомендується зробити ультразвукове дослідження зазначених органів.

Надмірний вплив ультрафіолетових променів також є незмінним наслідком утворення пігментних плям. Про це слід пам'ятати любителям шоколадного засмаги. Крім того, ультрафіолет може стати причиною розвитку онкологічного захворювання шкіри.

Слід зазначити, що існують різні види потемніння на шкірі. Навіть звичайні веснянки є проявом пігментації шкірного покриву. Все залежить від числа цих милих цяток. Як правило, схильність до утворення веснянок передається у спадок.

Іноді на тілі, переважно на ногах і спині, розташовуються симетричні пігментні плями з окресленими кордонами. Цей різновид пігментації носить назву хлаозма. У холодну пору року такі плями втрачають свою яскравість, стають непомітними, але з появою активного ультрафіолетового випромінювання набувають темне забарвлення.

Ще один різновид потемніння на шкірі - лентиго. Це пігментні плями округлої форми різного діаметру. Зазвичай вони з'являються у літніх людей. Але якщо такі плями виникли у молодих людей - це причина для занепокоєння, ознака серйозного захворювання.

Буває, що на тілі утворюється такий прояв, як вітіліго. Але такі плями не можна назвати пігментними. Вони являють собою ділянки пігменту більш світлого відтінку в порівнянні з кольором шкіри. Вважається, що причина їх виникнення - результат захворювань ендокринної системи.

У кожному разі мало знайдеться людей, які не мріють позбутися такого «прикраси», як пігментні плями. Існують різні способи їх усунення. Багато людей вважають за краще плями відбілювати, використовуючи для цього спеціальні косметичні і народні засоби. Якщо використовувати професійне відбілювання, то необхідна попередня консультація лікаря-спеціаліста. Багато відбілюючі препарати містять ртуть, що небезпечно для здоров'я. Ефективною процедурою вважається лазерне шліфування, але вона використовується для усунення плям на обличчі. Пігментні плями на тілі можна усунути хімічним пілінгом, при якому вони обробляються спеціальним відбілюючим складом. удачі вам!

Звичайно, прогулянка для дитини корисна сама по собі, адже на вулиці дитина дихає свіжим повітрям. У перші місяці життя дитина спокійно лежить в колясці, але чим старше він стає - тим насиченішим і цікавішим має бути організована прогулянка. Для більшості мам прогулянка являє собою знаходження дитини в пісочниці або на дитячому майданчику, спілкування з іншими дітьми. І не всі знають, що прогулянка може бути організована набагато цікавіше, а головне захоплююче і пізнавально для самої дитини. Організація діяльності дітей на прогулянці - завдання непросте, але здійсненне. Дізнаємося, чим захопити дитину на прогулянці так, щоб вона була не тільки розважальною, а й навчальною.

Організація діяльності дітей на прогулянці:

У зимовий період . При вигляді першого снігу, діти прагнуть на вулицю. Ще б пак, адже випав сніг дає можливість ліпити сніговиків, робити фортеці, грати в сніжки і кататися з гірок. Крім цих розваг, дитині можна показати як і з чого формуються бурульки, розглянути сніжинки. Можна набрати в формочку снігу і залишити в теплі: поступово сніг розтане і перетвориться на воду. Такі досліди зазвичай не залишають дітей байдужими. Зима -   прекрасний період для того, щоб в організованих восени годівницях влаштувати їдальню для птахів. Також сніг дає можливість вивчати сліди на ньому: ось пройшов дитина, це сліди від санок, а тут пробігла собака, а це сліди птахів. Якщо Ваша прогулянка відбувається в лісі, сліди будуть куди цікавіше.

У весняний період . Весна надає можливість спостерігати за пробудженням природи. Покажіть дитині, як з'являються бруньки, потім перші листочки. Навесні прилітають птахи, пробуджуються комахи і це є відмінним приводом для вивчення тваринного світу. На прикладі мурашника можна розповісти малюкові про користь працьовитості і активності, роботі в команді. Якщо у Вас є дача, клумба перед вікном або, на худий кінець, горщики на балконі -   посадите з Вашою дитиною квіти, посійте кріп, петрушку і спостерігайте за їх ростом.

У літній період . Влітку багато можливостей, щоб провести час з дитиною на природі з користю. Влітку, скориставшись гарною погодою, можна організувати невеликий похід: скласти маршрут і навчити дитину орієнтуватися за компасом і географічній карті, розводити багаття, ставити намет. Також влітку зручно займаючись з малюком математикою, складаючи і віднімаючи між собою шишки, камінчики, велике листя -   вивчати природу. Вечорами можна вивчати зоряне небо, визначивши основні сузір'я, а також спостерігати за фазами Місяця. Влітку у дворі можна організувати рухливі ігри -   «Квача», «вибивали», «хованки», «козаки-розбійники» і т.д.

В осінній період . Осінь - чергова пора змін у природі, при яких організація дітей на прогулянці може бути вельми цікавою. Спостерігайте за летять птахами, за павутинкою, яку плете павук, і збирайте яскраві листя. Візьміть на прогулянку альбом, фломастери або фарби і, розташувавшись, в парку або дворі попросіть малюка відобразити на папері те, що він бачить перед очима. Із зібраних матеріалів зробіть будинку падлюка, в цій справі Вам знадобляться шишки, каштани, жолуді, листя та гілки .

Зробіть прогулянку з малюком не тільки захоплюючою, але і корисною для його розвитку.