Ніщо так не прикрашає очі, як довгі об'ємні вії. Саме вії роблять погляд виразним, надають особі привабливість і деяку загадковість. На жаль, бувають випадки, коли вії повністю або частково втрачаються, і навіть найкрасивіше обличчя виглядає безликим. Повернути вії, а з ними і колишню красу, допоможе трансплантація вій.

Причини випадіння вій і показання до трансплантації вій

Повна втрата вій відбувається, як правило, після травм очей, опіків, впливу шкідливих хімічних речовин. Вії випадають після тривалого носіння накладних вій, після опромінення, після хіміотерапії при ракових захворюваннях.

Часткова втрата вій відбувається в результаті деяких інфекційних захворювань, при генетичній схильності до облисіння, при порушенні обміну речовин в організмі. Причиною може стати і використання неякісної косметики для очей і вій, в тому числі тіней, туші, підводки, крему та рідини для видалення макіяжу. Випадають вії і від використання термічних щипців для завивки вій.

При деяких психічних захворюваннях люди виривають собі вії, брови і волосся, часом самі того не помічаючи. У цьому випадку лікування проводиться спочатку у психіатра, а лише потім у фахівця естетичної медицини.

Деякі жінки проводять трансплантацію вій для того, щоб зробити їх пишніше і довше. Багато фахівці запевняють, що це може призвести до втрати власних вій, і рекомендують трансплантацію лише за наявності медичних показань.

Підготовка до трансплантації вій

Процедура трансплантації вій вимагає попередньої підготовки з боку пацієнта. Він повинен здати ряд аналізів і пройти обстеження у фахівців. Перед операцією слід приймати призначені лікарем антибіотики для профілактики зараження шкіри і крові. Слід відмовитися від прийому деяких лікарських засобів, алкоголю, гормональних препаратів.

Процедура трансплантації вій

При повній або частковій втраті вій можна провести трансплантацію. Для початку фахівці вивчають причину втрати вій, щоб мінімізувати ризик випадання знову трансплантованих вій, і проводять відповідне лікування. Далі можна приступати безпосередньо до трансплантації. Якщо внутрішня причина випадіння вій була усунена, вії не імплантують, а приклеюють до століття.

Для трансплантації вій необхідно знайти волоски потрібної довжини. Можна використовувати волоски з брів, з голови, з тіла. Іноді імплантують не власними волосся, а частинки шкіри з волосяними цибулинами. У наш час використовують тільки волосся з власного тіла пацієнта, так як донорські волоски найчастіше відриваються організмом. Донорські волоски і штучні матеріали не імплантують в повіки, а приклеюють на зовнішню сторону повік.

Операція проводиться із застосуванням знеболюючих препаратів. У столітті роблять проколи спеціальними голками, і в місця проколів вставляють волоски. Кількість волосків може варіюватися від десяти до п'ятдесяти. Іноді потрібні повторні процедури.

Реабілітаційний період триває близько двох тижнів. У цей час рекомендується прийом антибіотиків, використання спеціальних очних крапель. Іноді на очі накладають пов'язки або виписують спеціальні окуляри для захисту очей. Пацієнт може відчувати біль, свербіж, іноді виникає набряк століття. Необхідно постійне обстеження у фахівця після операції.

Протипоказання до трансплантації вій

Трансплантація вій протипоказана при цукровому діабеті, пороках серця і серцевої недостатності, аритмії, гіпертонічній хворобі, хворобах щитовидної залози, інфекціях крові, порушенні згортання крові. Не можна проводити трансплантацію при запаленні очей, неправильному анатомічну будову очей, відразу після травми обличчя. При наявності психічних розладів необхідно попереднє лікування у психіатра.

З настанням холодної погоди збільшується число простудних і вірусних захворювань. Перебуваючи в домашній обстановці, багато людей, не втрачаючи часу дарма, використовують звичні способи народного лікування, зокрема, зігріваючий камфорний компрес.

Така процедура надає м'який тепловий ефект на обмеженій поверхні тіла людини, яка піддалася запальному процесу. Цей компрес широко використовується, як відволікаючий і розслаблюючий засіб лікування. У результаті місцевого рефлекторного впливу тепло, яке утворюється під зігрівальної пов'язкою, забезпечує приплив крові, істотно поліпшуються обмінні процеси. Тому домашні компреси на основі камфорного масла, а також камфорного спирту, здавна вважаються популярним лікувальним засобом.

Застосовуване для зігріваючих компресів камфорне масло - чудове антибактеріальну, протизапальну, болезаспокійливий засіб. Компрес на основі камфорного масла часто використовується для лікування захворювань різних органів. Вважається, що доцільно застосовувати даний спосіб лікування при ревматизмі, міозиті, шкірному свербінні, артритах, міальгіей, артралгіях, багатьох інших захворюваннях.

Приготувати камфорний масляний компрес - досить просте завдання. Необхідно злегка підігріти камфорне масло до температури, яка не дратує шкірний покрив. На місці впливу буде відчуватися приємне тепло, тому масло не повинно обпалювати. Далі слід вмочити в олію заздалегідь приготовлену стерильну серветку або складену в декілька шарів марлю (можна використовувати широкий бинт). Потім, попередньо віджавши марлю, потрібно викласти її на груди (при застуді) або хворе місце (при інших захворюваннях). Зверху поміщають спеціальну компресним папір або поліетилен, можна застосувати для цих цілей харчову плівку. Компрес залишають на ніч, утепливши пуховою хусткою.

Зігріваючий компрес на основі камфорного масла - прекрасне лікувальне засіб при ударах, синцях. Лікарі-травматологи рекомендують накладати такі компреси до повного зникнення синяка. Крім зігріваючого впливу, камфорне масло досить популярно, як ефективний засіб, що сприяє прискоренню процесу затягування ран, різних порізів.

Камфорний масляний компрес допомагає молодим годуючим мамам при набуханні грудей, коли починає нестерпно боліти молочна залоза. У цьому випадку марлева серветка викладається по колу на грудях. Вже вранці можна відчути, як збільшилася наповненість грудей молоком.

У свою чергу, камфорний спирт є місцевоподразнювальним препаратом, який приготовлений на основі камфори і спирту. Народна медицина зберігає безліч рецептів, здатних істотно полегшити стан людини при такому захворюванні, як отит. Але найбільш поширеним вважається спиртової камфорний компрес, який у більшості випадків призначають лікарі-отоларингологи для домашнього лікування запалення вуха. Неодноразово зазначалося, що такий зігріваючий компрес допомагає швидко усунути больові відчуття, зняти набряк.

Слід зазначити, що в деяких випадках камфорний спирт при нанесенні на шкірну поверхню викликає почервоніння. Це пояснюється тим, що камфора має властивість подразника. Виходячи з цього, роблячи зігріваючий компрес, слід попередньо камфорний спирт розвести водою у пропорційному відношенні 1: 1. При лікуванні отиту шкіру навколо вушної раковини необхідно убезпечити, завдавши дитячий крем або вазелін.

Але навіть таке чудове лікувальний засіб має протипоказання. До їх числа відносяться різноманітні шкірні захворювання, висипання, алергічні реакції. Хоча варто відзначити, що протипоказання до застосування зігріваючих компресів на основі камфорного олії чи спирту досить рідкісні. Тому протягом багатьох поколінь такі лікувальні компреси вважаються дуже ефективним і практично безпечним методом домашнього лікування маленьких дітей і дорослих людей.

Таким чином, в аптечці кожного будинку обов'язково повинні бути присутніми камфорний спирт і камфорне масло. Наявність цих простих, перевірених часом лікувальних засобів зможе запобігти багатьом захворюванням. При цьому всі члени сім'ї завжди будуть перебувати під своєрідною природного охороною, а хвороби і недуги обійдуть всіх стороною. Будьте здорові!

З настанням холодної погоди збільшується число простудних і вірусних захворювань. Перебуваючи в домашній обстановці, багато людей, не втрачаючи часу дарма, використовують звичні способи народного лікування, зокрема, зігріваючий камфорний компрес.

Така процедура надає м'який тепловий ефект на обмеженій поверхні тіла людини, яка піддалася запальному процесу. Цей компрес широко використовується, як відволікаючий і розслаблюючий засіб лікування. У результаті місцевого рефлекторного впливу тепло, яке утворюється під зігрівальної пов'язкою, забезпечує приплив крові, істотно поліпшуються обмінні процеси. Тому домашні компреси на основі камфорного масла, а також камфорного спирту, здавна вважаються популярним лікувальним засобом.

Застосовуване для зігріваючих компресів камфорне масло - чудове антибактеріальну, протизапальну, болезаспокійливий засіб. Компрес на основі камфорного масла часто використовується для лікування захворювань різних органів. Вважається, що доцільно застосовувати даний спосіб лікування при ревматизмі, міозиті, шкірному свербінні, артритах, міальгіей, артралгіях, багатьох інших захворюваннях.

Приготувати камфорний масляний компрес - досить просте завдання. Необхідно злегка підігріти камфорне масло до температури, яка не дратує шкірний покрив. На місці впливу буде відчуватися приємне тепло, тому масло не повинно обпалювати. Далі слід вмочити в олію заздалегідь приготовлену стерильну серветку або складену в декілька шарів марлю (можна використовувати широкий бинт). Потім, попередньо віджавши марлю, потрібно викласти її на груди (при застуді) або хворе місце (при інших захворюваннях). Зверху поміщають спеціальну компресним папір або поліетилен, можна застосувати для цих цілей харчову плівку. Компрес залишають на ніч, утепливши пуховою хусткою.

Зігріваючий компрес на основі камфорного масла - прекрасне лікувальне засіб при ударах, синцях. Лікарі-травматологи рекомендують накладати такі компреси до повного зникнення синяка. Крім зігріваючого впливу, камфорне масло досить популярно, як ефективний засіб, що сприяє прискоренню процесу затягування ран, різних порізів.

Камфорний масляний компрес допомагає молодим годуючим мамам при набуханні грудей, коли починає нестерпно боліти молочна залоза. У цьому випадку марлева серветка викладається по колу на грудях. Вже вранці можна відчути, як збільшилася наповненість грудей молоком.

У свою чергу, камфорний спирт є місцевоподразнювальним препаратом, який приготовлений на основі камфори і спирту. Народна медицина зберігає безліч рецептів, здатних істотно полегшити стан людини при такому захворюванні, як отит. Але найбільш поширеним вважається спиртової камфорний компрес, який у більшості випадків призначають лікарі-отоларингологи для домашнього лікування запалення вуха. Неодноразово зазначалося, що такий зігріваючий компрес допомагає швидко усунути больові відчуття, зняти набряк.

Слід зазначити, що в деяких випадках камфорний спирт при нанесенні на шкірну поверхню викликає почервоніння. Це пояснюється тим, що камфора має властивість подразника. Виходячи з цього, роблячи зігріваючий компрес, слід попередньо камфорний спирт розвести водою у пропорційному відношенні 1: 1. При лікуванні отиту шкіру навколо вушної раковини необхідно убезпечити, завдавши дитячий крем або вазелін.

Але навіть таке чудове лікувальний засіб має протипоказання. До їх числа відносяться різноманітні шкірні захворювання, висипання, алергічні реакції. Хоча варто відзначити, що протипоказання до застосування зігріваючих компресів на основі камфорного олії чи спирту досить рідкісні. Тому протягом багатьох поколінь такі лікувальні компреси вважаються дуже ефективним і практично безпечним методом домашнього лікування маленьких дітей і дорослих людей.

Таким чином, в аптечці кожного будинку обов'язково повинні бути присутніми камфорний спирт і камфорне масло. Наявність цих простих, перевірених часом лікувальних засобів зможе запобігти багатьом захворюванням. При цьому всі члени сім'ї завжди будуть перебувати під своєрідною природного охороною, а хвороби і недуги обійдуть всіх стороною. Будьте здорові!

Батьки маленьких дітей починають відчувати сильне занепокоєння, якщо помічають, що шаруються нігті у дитини. Як правило, розшарування нігтьових пластин у дорослих людей не є рідкістю, для багатьох це просто естетична проблема. Але коли розшарування спостерігається на ніжних маленьких пальчиках, необхідно терміново вирішувати цю проблему.

Панікувати і засмучуватися не варто, як і займатися самолікуванням. Першочергове завдання батьків - знайти причину розшарування нігтьових пластин. А причин може бути безліч, починаючи від механічного пошкодження і закінчуючи грибком. У першу чергу, необхідно в спокійній обстановці згадати, чи не травмував малюк пальці. Удари, забиті місця цілком можуть бути наслідком відшаровування нігтьової пластинки від пальчика.

Якщо механічних пошкоджень кінцівок не спостерігається, то однією з причин може бути нестача в організмі дитини вітамінів і мінералів. Зокрема, на стан нігтів великий вплив мають залізо і кальцій. Самостійно визначити, якого саме корисної речовини бракує малюкові, неможливо. Для цього потрібно звернутися до лікаря-педіатра, який проведе необхідні дослідження на підставі загального аналізу крові.

У більшості випадків після обстеження доктор призначає прийом спеціальних дитячих полівітамінних комплексів: Піковіт, Мультитабс, Прегнавит. Батькам слід серйозно переглянути раціон харчування малюка, збільшити вживання продуктів, багатих залізом і кальцієм. Наприклад, кальцій входить до складу капусти брокколі, сиру тофу, молочних продуктів. Зокрема, цим мікроелементом багатий сир. В меню маленької дитини неодмінно повинні входити родзинки, мигдаль, курага, зернові культури, що містять залізо.

Також часто зустрічається причиною розшарування нігтів у малюків є грибок. В таких випадках батькам потрібно звернутися до спеціалізованого лікаря, який займається лікуванням грибкових захворювань (лікар-мікології). Для визначення типу грибка цей фахівець дасть направлення на аналізи, наприклад, посів. На підставі досліджень можна достовірно визначити чутливість грибка до лікарських препаратів і призначити ефективне лікування.

Після виявлення основної причини, при якій шаруються нігті у дитини, проводяться відповідні лікувальні заходи. Тільки при важких випадках лікар-педіатр призначає спеціальні лікарські препарати. При всіх інших обставин нігтики маленької дитини слід щодня змащувати масляною сумішшю з додаванням вітамінів А, Е. Після закінчення деякого часу нігті стануть значно міцніше й взагалі перестануть розшаровуватися.

Багато батьків для зміцнення нігтьової пластини дитини воліють користуватися простими лікувальними ваннами з рослинної олії. Деякі люблять в них додавати крапельку йоду і лимонного соку. Деякий час малюк тримає ручки в цій суміші. Вважається, що нігті стають міцнішими. Однак такий спосіб зміцнення нігтьових пластинок підходить тільки при відсутності у дитини алергії на йод.

Досить часто відбувається розшарування нігтів при нестачі в організмі малюка зв'язуючих речовин, зокрема, природного желатину. У цьому випадку потрібно суттєво збільшити раціон харчування желейними продуктами, різноманітними десертами з желе, включати в нього холодець, цукерки з желейної начинкою.

Також батьки повинні обов'язково відучити дитину гризти нігті. Ця шкідлива звичка, яка може залишитися на все життя, виглядає вкрай не естетично і, безумовно, порушує санітарію. Велику небезпеку звичка гризти нігті являє тоді, коли дитина починає відвідувати дитячий садок або школу. Саме в цих установах переносниками інфекції, в першу чергу, стають руки.

Звичка гризти нігті може відображати тривожність дитини. У цьому випадку заборони і нескінченне наполягання на тому, щоб дитина припинив гризти нігті тільки погіршать ситуацію. Необхідно уважно придивитися до дитини і з'ясувати, що турбує вашого малюка, бути більш терплячим, лагідним зі своєю дитиною. Якщо ситуація не піддається виправленню, необхідно звернутися до дитячого психолога. А може, звернутися до психолога і самим батькам, так як дитячі проблеми найчастіше відображення проблем у дорослих.

Батькам необхідно для себе з'ясувати, що самостійно займатися лікуванням розшарування нігтьових пластин у дитини, не визначивши основну причину, неприпустимо. Таке легковажність батьків може призвести до сумних наслідків. Адже розшарування нігтів у малюка може виявитися зовнішнім проявом більш серйозних проблем зі здоров'ям. Бережіть дітей!

Батьки маленьких дітей починають відчувати сильне занепокоєння, якщо помічають, що шаруються нігті у дитини. Як правило, розшаровування нігтьових пластин у дорослих людей не є рідкістю, для багатьох це просто естетична проблема. Але коли розшарування спостерігається на ніжних маленьких пальчиках, необхідно терміново вирішувати цю проблему.

Панікувати і засмучуватися не варто, як і займатися самолікуванням. Першочергове завдання батьків - знайти причину розшарування нігтьових пластин. А причин може бути безліч, починаючи від механічного пошкодження і закінчуючи грибком. У першу чергу, необхідно в спокійній обстановці згадати, чи не травмував чи маля пальці. Удари, забої цілком можуть бути наслідком відшаровування нігтьової пластинки від пальчика.

Якщо механічних пошкоджень кінцівок не спостерігається, то однією з причин може бути нестача в організмі дитини вітамінів і мінералів. Зокрема, на стан нігтів великий вплив мають залізо і кальцій. Самостійно визначити, якого саме корисної речовини бракує малюкові, неможливо. Для цього потрібно звернутися до лікаря-педіатра, який проведе необхідні дослідження на підставі загального аналізу крові.

У більшості випадків після обстеження доктор призначає прийом спеціальних дитячих полівітамінних комплексів: Піковіт, Мультитабс, Прегнавит. Батькам слід серйозно переглянути раціон харчування малюка, збільшити вживання продуктів, багатих залізом і кальцієм. Наприклад, кальцій входить до складу капусти брокколі, сиру тофу, молочних продуктів. Зокрема, цим мікроелементом багатий сир. У меню маленької дитини неодмінно повинні входити родзинки, мигдаль, курага, зернові культури, що містять залізо.

Також часто зустрічається причиною розшарування нігтів у малюків є грибок. У таких випадках батькам потрібно звернутися до спеціалізованого лікаря, який займається лікуванням грибкових захворювань (лікар-мікології). Для визначення типу грибка цей фахівець дасть направлення на аналізи, наприклад, посів. На підставі досліджень можна достовірно визначити чутливість грибка до лікарських препаратів і призначити ефективне лікування.

Після виявлення основної причини, при якій шаруються нігті у дитини, проводяться відповідні лікувальні заходи. Тільки при важких випадках лікар-педіатр призначає спеціальні лікарські препарати. При всіх інших обставин нігтики маленької дитини слід щодня змащувати масляною сумішшю з додаванням вітамінів А, Е. Після закінчення деякого часу нігті стануть значно міцніше й взагалі перестануть розшаровуватися.

Багато батьків для зміцнення нігтьової пластини дитини воліють користуватися простими лікувальними ваннами з рослинного масла. Деякі люблять в них додавати крапельку йоду і лимонного соку. Деякий час малюк тримає ручки в цій суміші. Вважається, що нігті стають міцнішими. Однак такий спосіб зміцнення нігтьових пластинок підходить тільки при відсутності у дитини алергії на йод.

Досить часто відбувається розшарування нігтів при нестачі в організмі малюка зв'язуючих речовин, зокрема, природного желатину. У цьому випадку потрібно істотно збільшити раціон харчування желейними продуктами, різноманітними десертами з желе, включати в нього холодець, цукерки з желейної начинкою.

Також батьки повинні обов'язково відучити дитину гризти нігті. Ця шкідлива звичка, яка може залишитися на все життя, виглядає вкрай не естетично і, безумовно, порушує санітарію. Велику небезпеку звичка гризти нігті представляє тоді, коли дитина починає відвідувати дитячий садок або школу. Саме в цих установах переносниками інфекції, в першу чергу, стають руки.

Звичка гризти нігті може відображати тривожність дитини. У цьому випадку заборони і нескінченне наполягання на тому, щоб дитина припинив гризти нігті тільки погіршать ситуацію. Необхідно уважно придивитися до дитини і з'ясувати, що турбує вашого малюка, бути більш терплячим, ласкавим зі своєю дитиною. Якщо ситуація не піддається виправленню, необхідно звернутися до дитячого психолога. А може, звернутися до психолога і самих батьків, так як дитячі проблеми найчастіше відображення проблем у дорослих.

Батькам необхідно для себе з'ясувати, що самостійно займатися лікуванням розшарування нігтьових пластин у дитини, не визначивши основну причину, неприпустимо. Така легковажність батьків може призвести до сумних наслідків. Адже розшарування нігтів у малюка може виявитися зовнішнім проявом більш серйозних проблем зі здоров'ям. Бережіть дітей!

Склад препарату

Відомо, що Пантенол випускається у вигляді крему, спрею і мазі, а активною речовиною в ньому виступає компонент декспатенол. При цьому 1 г мазі містить 50 мг цієї речовини, а також деякі додаткові компоненти: вазелін, ланолін, холестерин і парафін рідкий. Крем Пантенол також містить 50 мг діючої компонента в 1 г засобу, а додатковими компонентами тут виступають: пропіленгліколь, диметикон, і кетомакрогол. На відміну від крему і мазі, спрей Пантенол містить 4, 63 г декспантенола в 100 г ліки.

Фармакологічна дія

Слід сказати, що речовина декспантенол являє собою вітамін групи В, а якщо точніше, то похідне пантотенової кислоти. Враховуючи це, препарат нормалізує клітинний обмін, завдяки чому прискорює регенерацію шкіри (загоєння і відновлення шкірних покривів), а також упрочняет колагенові волокна. До того ж Пантенол виявляє помірну протизапальну дію. При необхідності засіб заповнює дефіцит пантотенової кислоти в організмі, необхідної для забезпечення нормального функціонування епітелію.

показання до застосування

Засіб Пантенол призначають у наступних випадках:

• хімічні термічні або сонячні опіки;
• попрілості і дерматити (в т.ч. пелюшковий дерматит у немовлят);
• подряпини садна та інші порушення цілісності шкіри;
• запальні зміни, а також тріщини сосків у годуючих мам;
• лікування пролежнів, а також трофічних виразок різного генезу і обширних ран (мазь Пантенол);
• профілактика негативного впливу зовнішнього середовища на шкіру (вогкість, мороз, вітер).

Крім того, розглядається засіб призначають у разі погано гояться трансплантуються ділянок шкіри. Як джерело пантотенової кислоти, а також жирів, Пантенол може застосовуватися для обробки дуже сухої шкіри.

Аналоги препарату

До засобів, якими при необхідності можна замінити Пантенол, варто віднести: Бепантен, Корнерегель, Декспантенол, D-Пантенол і Панатодерм.

Режим дозування

Препарат Патенол інструкція із застосування рекомендує використовувати зовнішньо. При цьому крем або мазь тонким шаром наносяться на пошкоджену ділянку епідермісу і втираються в нього круговими рухами. Зазвичай препарат використовують 3-4 рази на добу, а при необхідності кількість аплікацій можна збільшити. При нанесенні крему або мазі на інфікований ділянку, попередньо його варто обробити антисептичним розчином.

Для боротьби з пелюшковим дерматитом у немовлят, крем Пантенол наносять після кожного підмивання або зміни підгузника. Шалені мами також використовують цей засіб для боротьби з тріщинами на сосках, завдаючи Пантенол на уражену область після кожного годування. Причому змивати препарат немає необхідності.

У разі опіків найкращий ефект дає спрей Пантенол. Перед застосуванням балончик необхідно струсити, після чого рівномірно розпорошити на пошкоджену ділянку. Наносити лікарську піну можна кілька разів на день, виходячи з ступеня опіку та вираженості больових відчуттів.

Протипоказання препарату

Єдиним станом, при якому не застосовується засіб Пантенол, є непереносимість компонентів ліків.

побічні ефекти

Даний препарат має відмінну переносимістю і лише в поодиноких випадках можуть спостерігатися алергічні реакції, викликані непереносимістю речовин, що входять в засіб. здоров'я вам!

Склад препарату

Відомо, що Пантенол випускається у вигляді крему, спрея і мазі, а активною речовиною в ньому виступає компонент декспатенол. При цьому 1 г мазі містить 50 мг цієї речовини, а також деякі додаткові компоненти: вазелін, ланолін, холестерин і парафін рідкий. Крем Пантенол також містить 50 мг діючої компонента в 1 г засобу, а додатковими компонентами тут виступають: пропіленгліколь, диметикон, і кетомакрогол. На відміну від крему і мазі, спрей Пантенол містить 4, 63 г декспантенола в 100 г ліки.

Фармакологічна дія

Слід сказати, що речовина декспантенол являє собою вітамін групи В, а якщо точніше, то похідне пантотенової кислоти. Враховуючи це, препарат нормалізує клітинний обмін, завдяки чому прискорює регенерацію шкіри (загоєння і відновлення шкірних покривів), а також зміцнює колагенові волокна. До того ж Пантенол виявляє помірну протизапальну дію. При необхідності засіб заповнює дефіцит пантотенової кислоти в організмі, необхідної для забезпечення нормального функціонування епітелію.

показання до застосування

Засіб Пантенол призначають у наступних випадках:

• хімічні термічні або сонячні опіки;
• попрілості і дерматити (в т.ч. пелюшковий дерматит у немовлят);
• подряпини садна та інші порушення цілісності шкіри;
• запальні зміни, а також тріщини сосків у годуючих мам;
• лікування пролежнів, а також трофічних виразок різного генезу і обширних ран (мазь Пантенол);
• профілактика негативного впливу зовнішнього середовища на шкіру (вогкість, мороз, вітер).

Крім того, розглядається засіб призначають у разі погано гояться трансплантуються ділянок шкіри. Як джерело пантотенової кислоти, а також жирів, Пантенол може застосовуватися для обробки дуже сухої шкіри.

Аналоги препарату

До засобів, якими при необхідності можна замінити Пантенол, варто віднести: Бепантен, Корнерегель, Декспантенол, D-Пантенол і Панатодерм.

Режим дозування

Препарат Патенол інструкція із застосування рекомендує використовувати зовнішньо. При цьому крем або мазь тонким шаром наносяться на пошкоджену ділянку епідермісу і втираються в нього круговими рухами. Зазвичай препарат використовують 3-4 рази на добу, а при необхідності кількість аплікацій можна збільшити. При нанесенні крему або мазі на інфікований ділянку, попередньо його варто обробити антисептичним розчином.

Для боротьби з пелюшковим дерматитом у немовлят, крем Пантенол наносять після кожного підмивання або зміни підгузника. Шалені мами також використовують цей засіб для боротьби з тріщинами на сосках, завдаючи Пантенол на уражену область після кожного годування. Причому змивати препарат немає необхідності.

У разі опіків найкращий ефект дає спрей Пантенол. Перед застосуванням балончик необхідно струсити, після чого рівномірно розпорошити на пошкоджену ділянку. Наносити лікарську піну можна кілька разів на день, виходячи з ступеня опіку та вираженості больових відчуттів.

Протипоказання препарату

Єдиним станом, при якому не застосовується засіб Пантенол, є непереносимість компонентів ліків.

побічні ефекти

Даний препарат має відмінну переносимість і лише в поодиноких випадках можуть спостерігатися алергічні реакції, викликані непереносимістю речовин, що входять в засіб. здоров'я вам!

Склад препарату

У складі даного таблетизированні засобу є 212, 5 мг компонента панкреатин, з активністю ферментів ліпази (6000 ОД), амілази (4500 ОД), а також протеази (300 ОД). Додатковими компонентами цих ліків є: кремнію діоксид колоїдний, повідон, тальк, титану діоксид і натрію крохмальгліколят.

Фармакологічна дія

Враховуючи, що Пензітал є ферментним препаратом, застосовується він в будь-яких патологічних станах, пов'язаних з поганим переварюванням їжі через недостатність вироблення травних ферментів, за які відповідає підшлункова залоза. Вміщені в складі цього медикаменту ферменти ліпаза, протеаза і амілаза, сприяють розщепленню крохмалю в декстрин, галактозу і глюкозу, жирів - в жирні кислоти, білків - в амінокислоти. Прийом цього засобу дозволяє нормалізувати процес травлення, поліпшивши при цьому функціональну активність шлунка.

Після прийому Пензітал, таблетка, що має спеціальну захисну оболонку, без розщеплення проходить до тонкого кишечника, де розчиняється, а значить, вивільняє необхідні травленню ферменти, які сприяють перетравленню їжі. Максимальна активність розглянутих речовин спостерігається приблизно через 40 хвилин після прийому ліків.

Показання до застосування

До функціональних і патологічних станів, по яких необхідно приймати засіб Пензітал, варто віднести:

• видалення частини або всієї підшлункової;
• хронічний панкреатит;
• гастрокардіальний синдром (синдром Ремхельда);
• діарея неінфекційного походження;
• муковісцидоз;
• радіаційне випромінювання,
• променева терапія;
• видалення жовчного міхура;
• видалення шлунка або його частини;
• метеоризм;
• видалення тонкої кишки;
• дистрофічні зміни або запалення жовчного міхура, печінки, шлунку або кишечника;
• недостатність жування (відсутність зубів або травматичні ушкодження особи);
• період тривалого знерухомлення;
• порушення нормального харчування (нерегулярний прийом або надлишок смаженої їжі, а також великий обсяг їжі, що з'їдається за один раз);
• підготовка до УЗД або рентгенологічного дослідження очеревини.

Аналоги препарату

До засобів, якими можна замінити Пензітал відносяться: Ензістал, Фестал, Пепзім, Мезим форте, Креазим і Панкреатин.

Режим дозування

Пити засіб Пензітал інструкція із застосування рекомендує відразу після прийому їжі, по 1 або 2 таблетки до трьох р / добу. Дітворі дозування препарату встановлює виключно педіатр. Тривалість прийому цих ліків залежить від наявної патології, і може становити, декількох днів, місяців, а в деяких випадках навіть кілька років.

Протипоказання препарату

Можна сказати, що у даного ліки практично немає протипоказань. Приймати його заборонено лише у випадках загострення хронічного панкреатиту, а також при непереносимості активного компонента панкреатину. Однак перед прийомом варто проконсультуватися з лікарем-ендокринологом.

Побічні ефекти

У переважній кількості випадків побічні ефекти, викликані прийомом кошти Пензітал, стосуються травної системи: поява запорів або діареї, нудота, а також блювотні позиви, метеоризм і біль в області шлунка. Є дані, що в поодиноких випадках цей засіб може викликати алергічні реакції, які найчастіше пропадають самостійно. Здоров'я вам!

Склад препарату

У складі даного таблетизированні засобу є 212, 5 мг компонента панкреатин, з активністю ферментів ліпази (6000 ОД), амілази (4500 ОД), а також протеази (300 ОД). Додатковими компонентами цих ліків є: кремнію діоксид колоїдний, повідон, тальк, титану діоксид і натрію крохмальгліколят.

Фармакологічна дія

Враховуючи, що Пензітал є ферментним препаратом, застосовується він в будь-яких патологічних станах, пов'язаних з поганим переварюванням їжі через недостатність вироблення травних ферментів, за які відповідає підшлункова залоза. Вміщені в складі цього медикаменту ферменти ліпаза, протеаза і амілаза, сприяють розщепленню крохмалю в декстрин, галактозу і глюкозу, жирів - в жирні кислоти, білків - в амінокислоти. Прийом цього засобу дозволяє нормалізувати процес травлення, поліпшивши при цьому функціональну активність шлунка.

Після прийому Пензітал, таблетка, що має спеціальну захисну оболонку, без розщеплення проходить до тонкого кишечника, де розчиняється, а значить, вивільняє необхідні травленню ферменти, які сприяють перетравленню їжі. Максимальна активність розглянутих речовин спостерігається приблизно через 40 хвилин після прийому ліків.

Показання до застосування

До функціональних і патологічних станів, по яких необхідно приймати засіб Пензітал, варто віднести:

• видалення частини або всієї підшлункової;
• хронічний панкреатит;
• гастрокардіальний синдром (синдром Ремхельда);
• діарея неінфекційного походження;
• муковісцидоз;
• радіаційне випромінювання,
• променева терапія;
• видалення жовчного міхура;
• видалення шлунка або його частини;
• метеоризм;
• видалення тонкої кишки;
• дистрофічні зміни або запалення жовчного міхура, печінки, шлунку або кишечника;
• недостатність жування (відсутність зубів або травматичні ушкодження особи);
• період тривалого знерухомлення;
• порушення нормального харчування (нерегулярний прийом або надлишок смаженої їжі, а також великий обсяг їжі, що з'їдається за один раз);
• підготовка до УЗД або рентгенологічного дослідження очеревини.

Аналоги препарату

До засобів, якими можна замінити Пензітал відносяться: Ензістал, Фестал, Пепзім, Мезим форте, Креазим і Панкреатин.

Режим дозування

Пити засіб Пензітал інструкція із застосування рекомендує відразу після прийому їжі, по 1 або 2 таблетки до трьох р / добу. Дітворі дозування препарату встановлює виключно педіатр. Тривалість прийому цих ліків залежить від наявної патології, і може становити, декількох днів, місяців, а в деяких випадках навіть кілька років.

Протипоказання препарату

Можна сказати, що у даного ліки практично немає протипоказань. Приймати його заборонено лише у випадках загострення хронічного панкреатиту, а також при непереносимості активного компонента панкреатину. Однак перед прийомом варто проконсультуватися з лікарем-ендокринологом.

Побічні ефекти

У переважній кількості випадків побічні ефекти, викликані прийомом кошти Пензітал, стосуються травної системи: поява запорів або діареї, нудота, а також блювотні позиви, метеоризм і біль в області шлунка. Є дані, що в поодиноких випадках цей засіб може викликати алергічні реакції, які найчастіше пропадають самостійно. Здоров'я вам!